{"title":"Деформаційні ефекти у кристалах германію діркової провідності","authors":"Галина Гайдар","doi":"10.15407/dopovidi2023.03.031","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"На монокристалах p-Ge з питомим опором ρ300K ≈ 16 Ом·см одержано при 300 і 77 K польові залежності коефіцієнта Холла за умов || || [100] і || || [111] (магнітне поле спрямоване вздовж напрямку [10], — струм крізь зразок) за різних значень тиску . На зразках обох кристалографічних орієнтацій при 77 K (за відсутності та за наявності тиску) виявлено тонку структуру польових залежностей коефіцієнта Холла, пов’язану з анізотропією зони важких дірок. Виявлено істотне згладжування тонкої структури зі збільшенням тиску. Показано якісно різну поведінку коефіцієнта Холла з тиском у слабких і більш сильних магнітних полях. Одержано залежності питомого опору та поздовжнього магнітоопору з тиском, виміряні за температури рідкого азоту на тих самих зразках двох кристалографічних орієнтацій. Виявлено чітко виражену анізотропію тензоопору і тензо-холл-ефекту як за відсутності, так і за наявності тиску. Встановлено, що основна перебудова деформованої сфери важких дірок вихідного кристала в еліпсоїди відбувається (у зразках обох орієнтацій) в інтервалі X ≤ 0,6÷0,7 ГПа, а в разі подальшого збільшення тиску параметри еліпсоїдів, що утворилися, змінюються відносно слабко. Виявлено у зразках обох кристалографічних орієнтацій відмінність від нуля поздовжнього магнітоопору , а також різко виражену його анізотропію, яка не зникає до найбільших тисків, досягнутих в експерименті. Показано тенденцію до зростання поздовжнього магнітоопору зі збільшенням тиску за умов || || [100] і 77 K.","PeriodicalId":20898,"journal":{"name":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","volume":"56 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15407/dopovidi2023.03.031","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
На монокристалах p-Ge з питомим опором ρ300K ≈ 16 Ом·см одержано при 300 і 77 K польові залежності коефіцієнта Холла за умов || || [100] і || || [111] (магнітне поле спрямоване вздовж напрямку [10], — струм крізь зразок) за різних значень тиску . На зразках обох кристалографічних орієнтацій при 77 K (за відсутності та за наявності тиску) виявлено тонку структуру польових залежностей коефіцієнта Холла, пов’язану з анізотропією зони важких дірок. Виявлено істотне згладжування тонкої структури зі збільшенням тиску. Показано якісно різну поведінку коефіцієнта Холла з тиском у слабких і більш сильних магнітних полях. Одержано залежності питомого опору та поздовжнього магнітоопору з тиском, виміряні за температури рідкого азоту на тих самих зразках двох кристалографічних орієнтацій. Виявлено чітко виражену анізотропію тензоопору і тензо-холл-ефекту як за відсутності, так і за наявності тиску. Встановлено, що основна перебудова деформованої сфери важких дірок вихідного кристала в еліпсоїди відбувається (у зразках обох орієнтацій) в інтервалі X ≤ 0,6÷0,7 ГПа, а в разі подальшого збільшення тиску параметри еліпсоїдів, що утворилися, змінюються відносно слабко. Виявлено у зразках обох кристалографічних орієнтацій відмінність від нуля поздовжнього магнітоопору , а також різко виражену його анізотропію, яка не зникає до найбільших тисків, досягнутих в експерименті. Показано тенденцію до зростання поздовжнього магнітоопору зі збільшенням тиску за умов || || [100] і 77 K.