{"title":"ОСНОВНІ ТЕРМІНИ АРХІТЕКТУРНОЇ ГРАФІКИ: МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ","authors":"Рада Дмитрівна Михайлова, О. В. Перепелиця","doi":"10.30857/2617-0272.2021.4.9","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Метою статті є дослідження мистецтвознавчої термінології архітектурної графіки як повноцінної частини багатогранного явища графічної культури, де понятійно‐термінологічний апарат архітектурної графіки розглянуто в контексті мистецької цінності творів графіки як результату історично‐об’єктивного конкретного специфічного виду творчої діяльності архітектора‐художника та архітектора‐дизайнера. \nМетодологія. Дослідження включає загальні наукові методи – емпіричні (спостереження та опис), теоретичні (аналіз та синтез, абстрагування та узагальнення, індукція та дедукція тощо), мистецтвознавчий, історико‐еволюційний, порівняльний, системний, функціональний аналіз, а також підсумовування та пояснення. \nРезультати. Уявлення про коло основних термінів архітектурної графіки сформовано на історико‐еволюційному підґрунті, що пояснює їхню двоїсту, в силу історичних обставин розвитку даної практики, природу – інженерно‐будівельну (технічну) та мистецьку (образну). Для розуміння суті основних термінів, в тому числі, поняття «архітектурна графіка», в роботі здійснено історико‐мистецтвознавчий екскурс, що формує уявлення про його виникнення, становлення, теоретично‐смислове наповнення на різних історичних етапах. Запропоновано сучасну модель співвідношень технічних та мистецьких засад архітектурної графіки, виокремлено коло основних термінів архітектурної графіки та з’ясовано їх зміст з точки зору мистецтвознавства, надано їхнє пояснення та формулювання. \nНаукова новизна роботи полягає у зверненні в дослідженні архітектурної графіки до художньо‐мистецьких аспектів, у виявленні певних суперечностей у трактуваннях значення основних термінів архітектурної графіки в контексті протиставлень архітектурно‐будівельних, інженерно‐технічних та мистецтвознавчих підходів. \nПрактична значущість. Наукове осмислення основних понять архітектурної графіки, що є інструментарієм проєктної практики, має суттєве значення для практичної творчої діяльності сучасних архітекторів та дизайнерів.","PeriodicalId":40169,"journal":{"name":"Journal of Visual Art and Design","volume":"457 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.1000,"publicationDate":"2022-10-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Journal of Visual Art and Design","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.30857/2617-0272.2021.4.9","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"0","JCRName":"ART","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Метою статті є дослідження мистецтвознавчої термінології архітектурної графіки як повноцінної частини багатогранного явища графічної культури, де понятійно‐термінологічний апарат архітектурної графіки розглянуто в контексті мистецької цінності творів графіки як результату історично‐об’єктивного конкретного специфічного виду творчої діяльності архітектора‐художника та архітектора‐дизайнера.
Методологія. Дослідження включає загальні наукові методи – емпіричні (спостереження та опис), теоретичні (аналіз та синтез, абстрагування та узагальнення, індукція та дедукція тощо), мистецтвознавчий, історико‐еволюційний, порівняльний, системний, функціональний аналіз, а також підсумовування та пояснення.
Результати. Уявлення про коло основних термінів архітектурної графіки сформовано на історико‐еволюційному підґрунті, що пояснює їхню двоїсту, в силу історичних обставин розвитку даної практики, природу – інженерно‐будівельну (технічну) та мистецьку (образну). Для розуміння суті основних термінів, в тому числі, поняття «архітектурна графіка», в роботі здійснено історико‐мистецтвознавчий екскурс, що формує уявлення про його виникнення, становлення, теоретично‐смислове наповнення на різних історичних етапах. Запропоновано сучасну модель співвідношень технічних та мистецьких засад архітектурної графіки, виокремлено коло основних термінів архітектурної графіки та з’ясовано їх зміст з точки зору мистецтвознавства, надано їхнє пояснення та формулювання.
Наукова новизна роботи полягає у зверненні в дослідженні архітектурної графіки до художньо‐мистецьких аспектів, у виявленні певних суперечностей у трактуваннях значення основних термінів архітектурної графіки в контексті протиставлень архітектурно‐будівельних, інженерно‐технічних та мистецтвознавчих підходів.
Практична значущість. Наукове осмислення основних понять архітектурної графіки, що є інструментарієм проєктної практики, має суттєве значення для практичної творчої діяльності сучасних архітекторів та дизайнерів.