Екологічні наслідки всихання ялинників в основних типах лісу Українських Карпат

Abstract

Стаціонарні дослідження динаміки всихання ялинових деревостанів Українських Карпат здійснено у 2010-2014 роках. Аналіз результатів досліджень дав змогу оцінити екологічні наслідки їх всихання за такими типами лісу: вологий кедрово-смерековий субір, волога чиста сусмеречина, волога буково-ялицева сусмеречина, волога буково-смерекова суяличина та волога буково-смерекова яличина. Екологічну ефективності ялинників регіону оцінено в контексті вирішення нагальних екологічних проблем: збереження біорізноманіття, запобігання змінам клімату, покращення комфортності лісів для рекреаційних цілей. Встановлено деякі позитивні екологічні наслідки всихання ялинників Українських Карпат. Так, динаміка фіторізноманіття під час всихання ялинників здебільшого (у 91% випадків) спрямована на збільшення кількості видів рослин. За типами лісу це збільшення становить в межах 57-80%. Зміни у фіторізноманітті залежать від інтенсивності всихання ялинників. Запас депонованого вуглецю в ялинниках, що всихають, переважно (у 55% випадків) виявляє тенденцію до збільшення. За типами лісу зміни запасів вуглецю змінюються від -11 до 3% залежно від інтенсивності проведених санітарних рубок. Негативними наслідками всихання ялинників регіону є погіршення їх киснепродукційних функцій на переважній кількості (у 91% випадків) дослідних об’єктів. За типами лісу зменшення об’ємів кисню, які продукують ялинники, становить від 4 до 10%. Величина цього зменшення залежить від участі у складі лісостанів деревних рослин, які продукують кисень, обсяги якого змінюються внаслідок їхнього всихання або зрубування. Екологічні наслідки всихання ялинників оцінено також за групами віку насаджень і за стадіями всихання.