ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРЕКЦІЇ ДІЄТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ ІЗ ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ ХАРЧОВИМИ ПРОДУКТАМИ ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНИХ МЕДИЧНИХ ЦІЛЕЙ

Abstract

Мета – вивчити ефективність включення до раціону дітей із функціональними закрепами та синдромом подразненого кишечника шроту насіння льону. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 50 дітей шкільного віку від 8 до 13 років. Вони були поділені на дві групи. Першу групу склали 18 дітей із функціональними закрепами та синдромом подразненого кишечника, вони отримували комплексне лікування відповідно до протоколів МОЗ України. У другій групі (32 дітей) на тлі комплексного лікування відповідно до протоколів МОЗ України було додано шрот насіння льону. У комплексному лікуванні його застосовували в дозі 1 чайна ложка на 50–100 мл рідини 3 рази на день. Тривалість курсу лікування становила від 2 до 3 тижнів, з повторним призначенням через 1 місяць. Оцінку результатів було проведено на 2-й та 4-й тижні. Результати дослідження та їх обговорення. Після проведеного аналізу комплексного лікування у групі із застосуванням шроту насіння льону відзначено ліквідацію запорів, причому ефекту було досягнуто вже на другому тижні лікування і зберігався він при скасуванні медикаментозних препаратів. При наявності больового синдрому він зменшувався без призначення спазмолітиків. Паралельно відбувалися зменшення і ліквідація таких симптомів, як зниження апетиту, метеоризм. Повторне застосування шроту льону вже як самостійного лікування підтримувало позитивний результат. У контрольній групі також відзначено позитивну динаміку на фоні базисної терапії, але тенденція до поліпшення стану була поступовою, з утриманням симптоматики після відміни медикаментів. Висновки. Включення шроту насіння льону в комплексну терапію функціональних закрепів та синдрому подразненого кишечника у дітей сприяє нормалізації випорожнень, знижує больовий і диспептичний синдроми і ​​покращує якість життя хворих. Особливо цінним є призначення шроту льону для завершення гострих чи досягнення надійної і тривалої ремісії хронічних патологічних процесів та вторинної профілактики.