Кантова концепція вільної гри в ракурсі проблеми універсальності та її критична інтерпретація в деридианській філософії. Стаття перша: Імплікації теми універсального в концепції «Вільної гри пізнавальних спроможностей» Імануеля Канта

Abstract

У статті досліджується кантівська концепція вільної гри пізнавальних спроможностей – виображення і розсуду – в ракурсі проблеми трансцендентальної універсальності. Відзначається універсалізуючий потенціал третьої «Критики», одним із визначальних сюжетів якої є проблема вільної гри, щодо Кантової філософської системи в цілому. Викладаються базові параметри авторської тематизації трансцендентального універсалізму як такого, що ґрунтується на принципах відношення і відмінності і є пов’язаним із конституюванням порядку гіпер-універсальності. Оприявнено й проаналізовано параметри універсальності, імпліковані концепцією вільної гри. Показано, яким чином вихідна універсальність трансцендентального виображення виявляється в рамках вільної гри водночас підваженою і гіперболізованою. Досліджено амбівалентну позицію вільної гри у відношені до пізнання; з метою схоплення універсалістичних імплікацій релевантного вільній грі модусу пізнання – «пізнання взагалі» – введено концепт «пізнання als ob». Встановлено певну асиметрію в рамках вільної гри між статусами виображення і розсуду, а саме – пріоритетність останнього. Проаналізовано специфіку властивої вільній грі суб’єктивної універсальності, виявлено її інтерсуб’єктивні та квазі-об’єктивні засновки; застосовано поняття «als ob-об’єктивності», що характеризує певну тенденцію до універсалізації самої універсальності, позначаючи універсальний вимір на межі суб’єктивного й об’єктивного.