Популяційна мінливість морфологічних ознак жіночих репродуктивних органів Quercus robur L. у Лісостепу та Степу України

S. Los
{"title":"Популяційна мінливість морфологічних ознак жіночих репродуктивних органів Quercus robur L. у Лісостепу та Степу України","authors":"S. Los","doi":"10.15421/412109","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Наведено результати вивчення популяційної мінливості Quercus robur L. у Лісостепу та Степу за довжиною плодоніжки, її формою та кількістю жолудів на ній. Досліджено 18 деревостанів природного та штучного походження у Харківській, Полтавській, Луганській, Донецькій і Кіровоградській областях. Деревостани природного походження представлені лісовими генетичними резерватами, штучного – переважно постійними лісонасінними ділянками. Зразки заготовляли під кронами дерев у кількості 30-100 штук (залежно від урожаю жолудів – по 1-2 з дерева) у кожному обстеженому виділі. Для порівняння мікропопуляцій за комплексом морфологічних і біометричних показників використано графічний метод побудови зображень морфотипів у програмі MC EXEL. Визначено рівні внутрішньо- та міжпопуляційної мінливості. \nУ природних деревостанах Харківської, Донецької і Луганської  областей  переважали дерева, для яких характерні плодоніжки завдовжки 2,1-5,0 см, тоді як у деревостанах природного походження в Кіровоградській області – 5,1-8,0 см. У насадженнях штучного походження на Кіровоградщині представлені дерева як з короткими, так і довгими плодоніжками. \nВиявлено регіональні особливості щодо прямизни плодоніжки: у природних деревостанах Харківщини переважали дерева із прямими плодоніжками, а на Кіровоградщині – з дещо викривленими. Серед штучних насаджень були такі, в яких переважали дерева з прямими плодоніжками (п’ять деревостанів), зі злегка викривленими плодоніжками (два деревостани) та з рівною часткою дерев обох цих груп (один деревостан). У природних деревостанах Харківщини та Донеччини переважали дерева з одним жолудем на плодоніжці, тоді як у природних деревостанах Кіровоградщини частоти трапляння дерев з одним та двома жолудями на плодоніжці приблизно однакова. У більшості штучних деревостанів Кіровоградщини переважали дерева  з одним жолудем на плодоніжці. \nУ переважній більшості випадків недорозвинених зав’язей на плодоніжках не відзначено. Частка дерев, на плодоніжках яких було по одній недорозвиненій зав’язі, становила від 10,0 до 33,3%. \nРівень внутрішньопопуляційної мінливості за всіма показниками – від високого до дуже високого, міжпопуляційної  – середній. \nДля природних деревостанів Quercus robur L. у Харківській, Донецькій та Луганській областях характерне переважання дерев з відносно короткими прямими плодоніжками й одним жолудем на ній, тоді як у Кіровоградській – середньої довжини та з двома жолудями. Встановлено збільшення довжини плодоніжки та кількості жолудів на ній у напрямку зі сходу на захід. Штучним деревостанам притаманний вищий рівень мінливості за всіма показниками порівняно з природними.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-06-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/412109","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

Наведено результати вивчення популяційної мінливості Quercus robur L. у Лісостепу та Степу за довжиною плодоніжки, її формою та кількістю жолудів на ній. Досліджено 18 деревостанів природного та штучного походження у Харківській, Полтавській, Луганській, Донецькій і Кіровоградській областях. Деревостани природного походження представлені лісовими генетичними резерватами, штучного – переважно постійними лісонасінними ділянками. Зразки заготовляли під кронами дерев у кількості 30-100 штук (залежно від урожаю жолудів – по 1-2 з дерева) у кожному обстеженому виділі. Для порівняння мікропопуляцій за комплексом морфологічних і біометричних показників використано графічний метод побудови зображень морфотипів у програмі MC EXEL. Визначено рівні внутрішньо- та міжпопуляційної мінливості. У природних деревостанах Харківської, Донецької і Луганської  областей  переважали дерева, для яких характерні плодоніжки завдовжки 2,1-5,0 см, тоді як у деревостанах природного походження в Кіровоградській області – 5,1-8,0 см. У насадженнях штучного походження на Кіровоградщині представлені дерева як з короткими, так і довгими плодоніжками. Виявлено регіональні особливості щодо прямизни плодоніжки: у природних деревостанах Харківщини переважали дерева із прямими плодоніжками, а на Кіровоградщині – з дещо викривленими. Серед штучних насаджень були такі, в яких переважали дерева з прямими плодоніжками (п’ять деревостанів), зі злегка викривленими плодоніжками (два деревостани) та з рівною часткою дерев обох цих груп (один деревостан). У природних деревостанах Харківщини та Донеччини переважали дерева з одним жолудем на плодоніжці, тоді як у природних деревостанах Кіровоградщини частоти трапляння дерев з одним та двома жолудями на плодоніжці приблизно однакова. У більшості штучних деревостанів Кіровоградщини переважали дерева  з одним жолудем на плодоніжці. У переважній більшості випадків недорозвинених зав’язей на плодоніжках не відзначено. Частка дерев, на плодоніжках яких було по одній недорозвиненій зав’язі, становила від 10,0 до 33,3%. Рівень внутрішньопопуляційної мінливості за всіма показниками – від високого до дуже високого, міжпопуляційної  – середній. Для природних деревостанів Quercus robur L. у Харківській, Донецькій та Луганській областях характерне переважання дерев з відносно короткими прямими плодоніжками й одним жолудем на ній, тоді як у Кіровоградській – середньої довжини та з двома жолудями. Встановлено збільшення довжини плодоніжки та кількості жолудів на ній у напрямку зі сходу на захід. Штучним деревостанам притаманний вищий рівень мінливості за всіма показниками порівняно з природними.
里斯本和乌克兰粗壮栎雌性生殖器官形态特征的群体变异性
粗壮栎种群变异性研究的结果在Listope和Step中给出了胎儿的长度、形状和蛋黄数量。对Harkivski、Poltavski、Luganski、Donecki和Kirovogradski地区的18棵天然和人造树木进行了调查。天然树木以森林遗传保护区为代表,这些保护区主要为人工永久性林区。突然,在树的宝座下,每个选定的区域都有30到100件物品(取决于其中一到两棵树的黄色雕刻)。MC EXEL程序中构造形态类型的图形方法用于将微种群与一组形态和生物特征指标进行比较。定义了内部变量和填充变量。在哈尔基夫斯卡、顿涅茨卡和卢甘斯卡的天然林中,森林的主要区域是天然原木长2.1-5.0厘米的树木,而在基洛沃格勒地区的自然起源森林中,5.1-8.0厘米该省的人造植物代表既有短肥料又有长肥料的树木。果园的矩形具有区域特征:在哈尔基中国的天然林中,树木主要与直接果园有关,而在基洛沃格拉丁,树木略有变形。在人工种植园中,树木占主导地位,有直接果树(五棵),有轻微变形的果树(两棵),两组树木的比例相等(一棵)。在哈尔克斯坦和顿涅茨坦的天然林中,果园里的树木以一种黄色为主,而在该省的天然林中,一棵树和两棵树上的肥料黄的发生率大致相同。在大多数人工林中,城市里的树木都是黄色的。在大多数情况下,不受约束的胎儿关系是不确定的。树木在一个完整的连接上的比例在10.0%到33.3%之间。所有指标的内部种群变异性从高到极高,种群间对于Hark、Donesian和Luganese地区的天然树木Quercus robur L.来说,其特征是直接原木相对较短且上面有一个黄色的树木重叠,而在Kirovogradski,平均长度和两个黄色的。胎儿的长度和从东到西的黄色数量都在增加。人造树比天然树具有更高的可变性。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
审稿时长
24 weeks
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:604180095
Book学术官方微信
小红书