ВМІСТ ВІТАМІНУ D В АМБУЛАТОРНИХ ПАЦІЄНТІВ ЕНДОКРИНОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ

Abstract

Дефіцит вітаміну D є поширеним явищем серед населення України. Однак результати стосовностану забезпечення вітаміном D в українській популяції обмежені.Мета дослідження — оцінити рівень вітаміну D у осіб, які відвідують поліклінічне відділенняендокринологічного центру.Матеріали і методи. Проведено порехресне дослідження в амбулаторних хворих, які відвідували ендокринологічний центр. Після отримання інформованої згоди отримана інформація про обстежених осіб та проведений забір крові для визначення рівня 25(OH)D за допомогою методу електрохемілюмінесценції на повністю автоматизованій системі cobas elecys E411. Вміст вітаміну D порівнювали в різних групах за допомогою тестів Манна–Уїтні або Крускала–Уолліса, а також проводили багаторазовий лінійний регресійний аналіз для виявлення предикторів, що впливають на рівень вітаміну D.Результати. Під спостереженням перебувало 810 пацієнтів. Встановлено, що частота дефіциту вітаміну D (< 20 нг/мл) спостерігалася у 569 (70,2 % 95 % ДІ: 63,4–73,8), а недостатність (20–29,9 нг/мл) — у 189 (23,3 %) осіб. При однофакторному аналізі рівень вітаміну D був статистично достовірно нижчим у молодшій віковій групі та в осіб з надмірною масою тіла. Після багаторазового лінійного регресійного аналізу місце проживання в радіаційно забрудненій місцевості, наявність цукрового діабету 2 типу були визначені як статистично значущі предиктори розвитку дефіциту вітаміну D.Висновки. Встановлено високу частоту недостатності та дефіциту вітаміну D у пацієнтів, які відвідують ендокринологічний центр. Після багаторазового лінійного регресійного аналізу місце проживання в забрудненій радіацією місцевості, наявність цукрового діабету 2 типу були визначені як статистично значущі предиктори розвитку дефіциту вітаміну D. Тому таким особам рекомендується визначати вміст вітаміну D у сироватці крові.