Персоналізація духу європейської культури та української ментальності у філософії Григорія Сковороди (до 300-річчя з дня народження)

Q3 Arts and Humanities
Олександра Штепенко, Анатолій Колодний
{"title":"Персоналізація духу європейської культури та української ментальності у філософії Григорія Сковороди (до 300-річчя з дня народження)","authors":"Олександра Штепенко, Анатолій Колодний","doi":"10.12775/ths.2021.005","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Григорій Сковорода (1722–1794) – видатний український філо-соф-просвітитель, життєвий шлях якого постає як цілісна концепція шукання Бога, який є «найвищою премудрістю». Єдиним цілим постають у його вченні Істинна людина і Христос. Шлях відкриття у власному серці «образу Божого» обирається мислителем як спасіння людства глубокою вірою, в якій розмежо-вується дотримання «зовнішніх» обрядів та справжня віра.Центральною куль-турно-філософською універсалією вчення Сковороди є «філософія серця», яка обертається в авторській концептосфері та перегукується з концептом «веселія серця» й образом «округленості» як «омріяного щастя»,пов’язаного з глибокою філософською ідеєю «сродності праці»,на якій побудовано сковородинівський антиклерикалізм. Спектр світоглядних орієнтацій Г. Сковороди є неймовірно широким, що дозволяє вважати його релігійним вільнодумцем. Філософ відходить від орто-доксального християнства, невдовольняється догматизмом і авторитаризмом релігії й прагне раціоналістично структурувати основні положення християн-ського віровчення, дати їм власне морально-етичне витлумачення, розглянути символічний зміст та образи біблійних оповідей. Своє особисте життя філософ мислив як життя мудреця-вчителя, який постійно перебуває у спілкуванні зв’язках з Богом.Важливо,що за Сковородою зміст молитви – це подяка Богові за те, що Він потрібне зробив неважким, а важке зробив непотрібним. Стаття має на меті презентувати читачеві деякі аспекти персоналізації духу європейської культури та української ментальності у філософії Г. С. Сковороди задля тлумачення основних орієнтирів світогляду філософа-гуманіста, розу-міння концептосфери його провідних ідей, роздумів щодо наукової рефлексії, міфів і стереотипів, які оточують постать вченого, та визначення універсаль-ності гуманістичного вчення мислителя як посередника між європейськими культурними цінностями та українською культурною ідентичністю.","PeriodicalId":36953,"journal":{"name":"Theoria et Historia Scientiarum","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-01-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Theoria et Historia Scientiarum","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.12775/ths.2021.005","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q3","JCRName":"Arts and Humanities","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

Григорій Сковорода (1722–1794) – видатний український філо-соф-просвітитель, життєвий шлях якого постає як цілісна концепція шукання Бога, який є «найвищою премудрістю». Єдиним цілим постають у його вченні Істинна людина і Христос. Шлях відкриття у власному серці «образу Божого» обирається мислителем як спасіння людства глубокою вірою, в якій розмежо-вується дотримання «зовнішніх» обрядів та справжня віра.Центральною куль-турно-філософською універсалією вчення Сковороди є «філософія серця», яка обертається в авторській концептосфері та перегукується з концептом «веселія серця» й образом «округленості» як «омріяного щастя»,пов’язаного з глибокою філософською ідеєю «сродності праці»,на якій побудовано сковородинівський антиклерикалізм. Спектр світоглядних орієнтацій Г. Сковороди є неймовірно широким, що дозволяє вважати його релігійним вільнодумцем. Філософ відходить від орто-доксального християнства, невдовольняється догматизмом і авторитаризмом релігії й прагне раціоналістично структурувати основні положення християн-ського віровчення, дати їм власне морально-етичне витлумачення, розглянути символічний зміст та образи біблійних оповідей. Своє особисте життя філософ мислив як життя мудреця-вчителя, який постійно перебуває у спілкуванні зв’язках з Богом.Важливо,що за Сковородою зміст молитви – це подяка Богові за те, що Він потрібне зробив неважким, а важке зробив непотрібним. Стаття має на меті презентувати читачеві деякі аспекти персоналізації духу європейської культури та української ментальності у філософії Г. С. Сковороди задля тлумачення основних орієнтирів світогляду філософа-гуманіста, розу-міння концептосфери його провідних ідей, роздумів щодо наукової рефлексії, міфів і стереотипів, які оточують постать вченого, та визначення універсаль-ності гуманістичного вчення мислителя як посередника між європейськими культурними цінностями та українською культурною ідентичністю.
格雷戈里广场哲学中欧洲文化精神和乌克兰心态的个性化(长达300年的诞生)
格雷戈里(1722–1794)-一位杰出的乌克兰哲学家沙发灯,他的生活方式是一个完整的寻找上帝的概念,上帝是“最高的智慧”。唯一的目的是在他所认识的真正的人和基督。思想家们选择了在上帝形象的心中发现的道路,认为这是对人类的救赎,特雷弗科学的中心文化文化哲学大学是心哲学,它围绕着作者的概念,与“工作方法”这一深层哲学思想相联系的“快乐的心”和“圆”作为“影子幸福”的概念进行了对话,建立了现代反周期主义。词汇表方向频谱G。骨架非常宽,这让你可以把它想象成一个宗教自由人。这位哲学家背离正统基督教,厌恶教条主义和宗教的权威主义,寻求理性地构建基督教信仰的基本立场,给他们自己的道德和伦理解释,看看圣经故事的象征性内容和图像。哲学家认为他的个人生活是一位不断与上帝沟通的聪明老师的生活。-并使它变得不必要。本文旨在向读者介绍G哲学中欧洲文化精神和乌克兰心态的个人化。S为了解读哲学家人文主义世界观的基本取向,区分其主导思想的概念范围,思考围绕科学家性格的科学反思、神话和刻板印象,-以及将人本主义思维的普遍性定义为欧洲文化价值观和乌克兰文化认同之间的中介。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
Theoria et Historia Scientiarum
Theoria et Historia Scientiarum Arts and Humanities-Language and Linguistics
CiteScore
0.30
自引率
0.00%
发文量
0
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信