{"title":"Йоґа і йоґини у Бгаґавата пурані (частина перша)","authors":"Yuriy Zavhorodnii","doi":"10.35423/2078-8142.2022.2.1.3","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглядається кожний випадок вживання слів з основою yoga, а також інша йоґічна лексика, яка зустрічається в першій книзі Бгаґавата пурани (bhāgavata purāṇa). Всього встановлено десять таких слів: йоґа (yoga), бгакті-йоґа (bhaktiyoga), йоґин (yogin), Йоґешвара (yogeśvara), М(м)агайоґин (mahāyogin), куйоґин (kuyogin), йоґа-нідра (yoganidrā), крія-йоґа (kriyāyogа), війоґа (viyoga) та яма (yama), які разом вживаються 30 разів. Власне ця лексика формує не тільки йоґічний глосарій Бгаґавата пурани, а й вайшнавське розуміння вчення йоґи. Аналіз вказаних термінів враховує кілька контекстів, зокрема: композиційний, лінгвістичний, релігійно-філософський, статистичний. З’ясовано, що вся названа лексика так чи інакше підпорядкована такій семантичній вертикалі: yogeśvara → mahāyogin → yogin – і в різний спосіб формує вайшнавський варіант йоґи, тобто бгакті-йоґу. Остання виступає своєрідним варіантом відповіді людини на виклики трансцендентного (Неба). Цю семантичну вертикаль задає Господь, який у Бгаґавата пурані виступає під різними іменами, зокрема Вішну (viṣṇu), Кришна (kṛṣṇa), Адгокшаджа (adhokṣaja), а також Йоґешвара і Магайоґин. Здатними сприйняти виклик Неба виявляються нерядові люди, яких називають магайоґинами (окрім Кришни, також і Шукадева Ґосвамі) та йоґинами (В’яса, Шукадева Ґосвамі, безіменні йоґини). Це ті, хто здатний досягнути найвищої мети людського життя і хто практикує бгакті-йоґу. У більшості випадків слово “йоґа” вживається в контексті бгакті-йоґи, як і “йоґа-нідра”, “крія-йоґа”, “війоґа”, а також інша “дружня” лексика (наприклад, “сева”, seva). Виняток становлять кілька технічних/побутових випадків вживання слова “йоґа”. Слово “яма” до бгакті-йоґи не належить. За рахунок вживання рідкісного слова “куйоґин” у тексті згадується про поганих йоґинів. Можливо, термін yoga також виступає гендерним маркером, оскільки йоґини в першій книзі – це лише чоловіки. До композиційної специфіки вживання названої лексики можна віднести те, що перша книга починається і завершується розділами, які містять терміни, в яких наявна основа yoga (можливе смислове обрамлення?). Ба більше, перший розділ завершується шлокою, яка містить важливе слово yogeśvara (можливий підсумувальний смисловий маркер?).","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-10-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2022.2.1.3","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розглядається кожний випадок вживання слів з основою yoga, а також інша йоґічна лексика, яка зустрічається в першій книзі Бгаґавата пурани (bhāgavata purāṇa). Всього встановлено десять таких слів: йоґа (yoga), бгакті-йоґа (bhaktiyoga), йоґин (yogin), Йоґешвара (yogeśvara), М(м)агайоґин (mahāyogin), куйоґин (kuyogin), йоґа-нідра (yoganidrā), крія-йоґа (kriyāyogа), війоґа (viyoga) та яма (yama), які разом вживаються 30 разів. Власне ця лексика формує не тільки йоґічний глосарій Бгаґавата пурани, а й вайшнавське розуміння вчення йоґи. Аналіз вказаних термінів враховує кілька контекстів, зокрема: композиційний, лінгвістичний, релігійно-філософський, статистичний. З’ясовано, що вся названа лексика так чи інакше підпорядкована такій семантичній вертикалі: yogeśvara → mahāyogin → yogin – і в різний спосіб формує вайшнавський варіант йоґи, тобто бгакті-йоґу. Остання виступає своєрідним варіантом відповіді людини на виклики трансцендентного (Неба). Цю семантичну вертикаль задає Господь, який у Бгаґавата пурані виступає під різними іменами, зокрема Вішну (viṣṇu), Кришна (kṛṣṇa), Адгокшаджа (adhokṣaja), а також Йоґешвара і Магайоґин. Здатними сприйняти виклик Неба виявляються нерядові люди, яких називають магайоґинами (окрім Кришни, також і Шукадева Ґосвамі) та йоґинами (В’яса, Шукадева Ґосвамі, безіменні йоґини). Це ті, хто здатний досягнути найвищої мети людського життя і хто практикує бгакті-йоґу. У більшості випадків слово “йоґа” вживається в контексті бгакті-йоґи, як і “йоґа-нідра”, “крія-йоґа”, “війоґа”, а також інша “дружня” лексика (наприклад, “сева”, seva). Виняток становлять кілька технічних/побутових випадків вживання слова “йоґа”. Слово “яма” до бгакті-йоґи не належить. За рахунок вживання рідкісного слова “куйоґин” у тексті згадується про поганих йоґинів. Можливо, термін yoga також виступає гендерним маркером, оскільки йоґини в першій книзі – це лише чоловіки. До композиційної специфіки вживання названої лексики можна віднести те, що перша книга починається і завершується розділами, які містять терміни, в яких наявна основа yoga (можливе смислове обрамлення?). Ба більше, перший розділ завершується шлокою, яка містить важливе слово yogeśvara (можливий підсумувальний смисловий маркер?).