Сергій Коваль, Лариса Рєзнік, Ольга Мисниченко, Вадим Литвинов
{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ АГОНІСТУ РЕЦЕПТОРІВ ГЛЮКАГОНОПОДІБНОГО ПЕПТИДУ-1 ЛІРАГЛУТИДУ В ЛІКУВАННІ ОЖИРІННЯ (огляд літератури)","authors":"Сергій Коваль, Лариса Рєзнік, Ольга Мисниченко, Вадим Литвинов","doi":"10.21856/j-pep.2023.1.08","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Ожиріння – це надзвичайно поширене хронічне метаболічне захворювання, яке становить загрозу здоров'ю людини. Основними напрямками лікування ожиріння є корекція способу життя, в першу чергу, модифікація дієти і підвищення рівня фізичної активності, та фармакотерапія. Серед існуючих фармакологічних препаратів, які використовуються для лікування ожиріння, особливий інтерес викликають агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 і, в першу чергу, ліраглутид.\nУ даному огляді наведені результати цілого ряду досліджень, які присвячено вивченню ефективності та безпеки ліраглутиду при лікуванні надлишкової маси тіла та ожиріння, в тому числі, і у хворих на цукровий діабет 2 типу. Данні літератури свідчать про те, що застосування ліраглутиду викликає стійке зниження маси тіла у більшості пацієнтів із надлишковою масою тіла та ожирінням, призводить до суттєвого покращення вуглеводного і ліпідного обмінів, а також до зниженням виразності асоційованої з ожирінням артеріальної гіпертензії.\nВажливим показанням для застосування ліраглутиду є не тільки ожиріння, а й сам цукровий діабет 2 типу, який перебігає на тлі надлишкової маси тіла або ожиріння. Результатом лікування ліраглутидом хворих з ожирінням без цукрового діабету 2 типу є зниження ризику розвитку останнього, а у хворих з ожирінням, незалежно від наявності або відсутності цукрового діабету 2 типу, гальмування прогресування атеросклерозу, гіпертензії та зниження серцево-судинного ризику. Крім того, застосування ліраглутиду є перспективним напрямком лікування таких асоційованих з ожирінням захворювань, як синдром обструктивного апное сну, синдром полікістозних яєчників у жінок та чоловіче безпліддя.\nЛіраглутид проявляє співставну ефективність щодо здатності знижувати масу тіла у хворих з ожирінням порівняно з іншими препаратами аналогічної спрямованості, однак призводить до найбільш виразного зниження кардіо-метаболічних порушень у даної категорії хворих.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-03-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Problemi Endokrinnoi Patologii","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2023.1.08","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"Medicine","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Ожиріння – це надзвичайно поширене хронічне метаболічне захворювання, яке становить загрозу здоров'ю людини. Основними напрямками лікування ожиріння є корекція способу життя, в першу чергу, модифікація дієти і підвищення рівня фізичної активності, та фармакотерапія. Серед існуючих фармакологічних препаратів, які використовуються для лікування ожиріння, особливий інтерес викликають агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 і, в першу чергу, ліраглутид.
У даному огляді наведені результати цілого ряду досліджень, які присвячено вивченню ефективності та безпеки ліраглутиду при лікуванні надлишкової маси тіла та ожиріння, в тому числі, і у хворих на цукровий діабет 2 типу. Данні літератури свідчать про те, що застосування ліраглутиду викликає стійке зниження маси тіла у більшості пацієнтів із надлишковою масою тіла та ожирінням, призводить до суттєвого покращення вуглеводного і ліпідного обмінів, а також до зниженням виразності асоційованої з ожирінням артеріальної гіпертензії.
Важливим показанням для застосування ліраглутиду є не тільки ожиріння, а й сам цукровий діабет 2 типу, який перебігає на тлі надлишкової маси тіла або ожиріння. Результатом лікування ліраглутидом хворих з ожирінням без цукрового діабету 2 типу є зниження ризику розвитку останнього, а у хворих з ожирінням, незалежно від наявності або відсутності цукрового діабету 2 типу, гальмування прогресування атеросклерозу, гіпертензії та зниження серцево-судинного ризику. Крім того, застосування ліраглутиду є перспективним напрямком лікування таких асоційованих з ожирінням захворювань, як синдром обструктивного апное сну, синдром полікістозних яєчників у жінок та чоловіче безпліддя.
Ліраглутид проявляє співставну ефективність щодо здатності знижувати масу тіла у хворих з ожирінням порівняно з іншими препаратами аналогічної спрямованості, однак призводить до найбільш виразного зниження кардіо-метаболічних порушень у даної категорії хворих.