Доля «негативної свободи» в політичній філософії Т. Гоббса та Ж.-Ж. Руссо

Abstract

Послідовно реконструюючи філософію свободи Т. Гоббса та Ж.-Ж. Руссо, автор спирається, по-перше, на думку Ю. Габермаса, який обґрунтовано вважає, що без Гоббса та Руссо цілісний образ європейського філософського дискурсу розважливої свободи не буде довершеним. По-друге, – на ту важливу обставину, що започатковані в політичній філософії Гоббса та Руссо образи свободи та справедливості віднайшли своє продовження в творчості таких відомих філософів як Ю. Габермас, Дж Грей, А. Гонет, О. Гьофе, Ч. Тейлор. По-третє, розкриваючи сутність тлумачення Гоббсом «негативної свободи», автор прагне уникнути її спрощеного, «карикатурного» (якщо скористатися висловом Ч. Тейлора) бачення та наголосити на актуальності цього концепту та властивого йому «суворого портрету людської природи» для нашого трагічного сьогодення. Доведено значущість ідей Гоббса про людину та її свободу для філософії Руссо, а також розвинуто тезу про те, що саме Гоббс прагнув всебічно осмислити вкорінені в залежності свободи від безпеки взаємини держави та громадянина, суверена та підданого та доповнити своє бачення «негативної свободи» розумінням її і як свободи совісті, як «права людини і громадянина» на їх визнання державою. До того ж саме в роздумах Гоббса зароджується ідея (розвинена далі в працях Руссо) про взаємозв’язок тлумачення свободи та природи людини. Розкрито також сутність важливого для Руссо поняття згоди, завдяки якій ми добровільно стаємо частиною спільноти: «завершений і самотній» індивід, відмовившись від своєї суверенності на користь якого цілого перетворюється на його частину, залишаючись вільним. У статті зроблено висновок про те, що започаткована Гоббсом та Руссо дискусія про долю «негативної свободи» так і не віднайшла свого остаточного вирішення, незважаючи на спроби таких класиків сучасної філософії як Ч. Тейлор. Його прагнення продемонструвати помилки, «негаразди» зтеоретизованої Т. Гоббсом «негативної свободи», не перетворили його на прихильника свободи «позитивної» через приховану в ній небезпеку тоталітарного насильства. А роздуми Тейлора про градацію перешкод на шляху до свободи не набувають глибини ідей Гоббса, зумовленої трагічними соціальними контекстами його життя.