Демократизація науки і суспільства в глобальних умовах соціальної турбулентності

Abstract

В умовах соціальної турбулентності, що характеризують розвиток глобальної цивілізації в останнє десятиліття, демократизаційні процеси набувають різноманітних, непередбачуваних форм. Це актуалізує соціально-філософську рефлексію щодо нових форматів, специфікацій та тенденції демократизації в різних країнах. На українському тлі особливо яскраво проявляються проблемати-чні аспекти демократизації у просторі соціальної турбулентності. У статті аналізується, наскільки важливою є демократизація науки для загального впровадження демократично-правових прин-ципів у державотворчий процес загальнонаціонального характеру. Наголошується, що демократизація науки продовжує демократизацію суспільства і є такою діяльністю, що в принципі передбачає і насправді сприяє демократичним практикам у ширшому соціальному контексті. Підсумовується, що демократизація передбачає поступовий перехід від недемократичних форм і методів управління та організації усіх сфер суспільного життя, включаючи науку, до демократії, запровадження демократичних інститутів, практик і цінностей. Потреба в демократизації науки спричинена не лише фактором тривалого розвитку вітчизняної науки в умовах спочатку тоталітаризму, потім демократичного транзиту, а й через величезний вплив результатів наукових досліджень на суспільне життя. Демократизація науки потрібна для прогресивного розвитку самої науки та всіх сфер, на які вона впливає, а також з метою покращення якості демократії й прискорення демократизації суспільства.