{"title":"Прагматистське та ціннісне розуміння свободи у кризову добу","authors":"Yaroslav Lyubiviy","doi":"10.35423/2078-8142.2023.1.1.1","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета статті полягає у тому, щоб показати, що при аналізі еволюційних змін у суспільстві прагматистський підхід до проблеми свободи в цілому не суперечить ціннісному, оскільки важливою цінністю є підтримання життєдіяльності й вільного розвитку людини й суспільства. Проте, у ситуації кардинальної трансформації глобального соціуму, кліматичних загроз й військово-політичних протистоянь свободи й демократії, з одного боку, та тоталітаризму й авторитаризму, – з іншого, на перше місце виходять вищі трансцендентні цінності, які також мають прагматичну мету виживання людської цивілізації. Прагматизм у теоретичній площині вважає важливим визнання критерієм істини її повторюваність та підтверджуваність (Р. Фербер) [5. 113], а у практичній – можливість реалізації ідей людини на практиці. Зважаючи на це, при розгляді протистояння прагматистських й ціннісних аспектів при аналізі проблеми свободи можливо декілька підходів. По-перше, визнати, що вузький прагматизм керується егоїстичними цінностями у процесі розподілення ресурсу свободи, і тим самим руйнує продуктивну соціальну взаємодію й врешті-решт виявляється «некорисним». По-друге, визнати, що певні, навіть трансцендентні, цінності, найважливішою із яких є свобода, є практично корисними й такими, що не суперечать ідеї прагматизму. Тому вони можуть бути включені у саму прагматистську категоріальну систему як орієнтир до дій. Разом із тим, вищі трансцендентні цінності є невичерпними й устремління втілити їх у повній мірі може бути задоволене лише у майбутньому. Прагматистський підхід до розуміння свободи людини є важливим інструментом її адаптації до природи й суспільства, проте людина краще адаптується до природного й соціального середовища у вільній конкурентній творчості й солідарній співтворчості з іншими особами. Творчий ціннісний підхід до свободи означає вільну самореалізацію людини на основі загальнолюдських цінностей за рахунок все меншого використання невідновлювального природних ресурсів та більшого використання інтелектуально-духовних ресурсів. Концептуальна база й практичний хист прагматистського підходу розвивається шляхом його розширення за рахунок трансцендентний цінностей, що включають і цінності свободи. У часи криз та цивілізаційних трансформацій суспільство може уникнути війн, жорстких соціальних потрясінь та обмежень свободи, якщо, прислухаючись до гуманітарної еліти, буде у достатній мірі розуміти глибинні закономірності розвитку людини й суспільства, і застосовуватиме їх у власній життєвій практиці. Також слід додати, що прагматистський критерій істини демонструю міру втілення практичних ідей. Внаслідок загострення у сучасному світі кризових явищ, у тому числі й масштабних військових протистоянь, а також зростання загрози кліматичної катастрофи, центром уваги філософського дослідження стає проблема співвідношення прагматистського й ціннісного підходів до проблеми свободи. Прагматистський підхід тут може набувати вираження як проблема розподілення людиною ресурсу свободи у часі (А. Шмідт), як проблема кількісної свободи (К. Дірксмеєр), або того чи іншого способу підтримання з боку держави розподілення ресурсу свободи між громадянами (Д. Фредерік). Суперечність між прагматистським і ціннісним підходом долається шляхом включення у прагматистський категоріальний апарат процедур оцінювання та практичних схем діяльності людства на основі вищих трансцендентних цінностей. Разом із тим, прагматичний критерій істинності дозволяє подолати популізм. Якщо реалізація цих цінностей у життєдіяльності людини й суспільства не відбуватиметься за участю гуманітарної еліти суспільства шляхом просвітництва й впровадження прогресивних соціальних практик, то людство буде засвоювати відповідні знання в умовах руйнівних війн та екологічних катастроф.","PeriodicalId":52599,"journal":{"name":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-03-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Mul''tiversum Filosofskii al''manakh","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35423/2078-8142.2023.1.1.1","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета статті полягає у тому, щоб показати, що при аналізі еволюційних змін у суспільстві прагматистський підхід до проблеми свободи в цілому не суперечить ціннісному, оскільки важливою цінністю є підтримання життєдіяльності й вільного розвитку людини й суспільства. Проте, у ситуації кардинальної трансформації глобального соціуму, кліматичних загроз й військово-політичних протистоянь свободи й демократії, з одного боку, та тоталітаризму й авторитаризму, – з іншого, на перше місце виходять вищі трансцендентні цінності, які також мають прагматичну мету виживання людської цивілізації. Прагматизм у теоретичній площині вважає важливим визнання критерієм істини її повторюваність та підтверджуваність (Р. Фербер) [5. 113], а у практичній – можливість реалізації ідей людини на практиці. Зважаючи на це, при розгляді протистояння прагматистських й ціннісних аспектів при аналізі проблеми свободи можливо декілька підходів. По-перше, визнати, що вузький прагматизм керується егоїстичними цінностями у процесі розподілення ресурсу свободи, і тим самим руйнує продуктивну соціальну взаємодію й врешті-решт виявляється «некорисним». По-друге, визнати, що певні, навіть трансцендентні, цінності, найважливішою із яких є свобода, є практично корисними й такими, що не суперечать ідеї прагматизму. Тому вони можуть бути включені у саму прагматистську категоріальну систему як орієнтир до дій. Разом із тим, вищі трансцендентні цінності є невичерпними й устремління втілити їх у повній мірі може бути задоволене лише у майбутньому. Прагматистський підхід до розуміння свободи людини є важливим інструментом її адаптації до природи й суспільства, проте людина краще адаптується до природного й соціального середовища у вільній конкурентній творчості й солідарній співтворчості з іншими особами. Творчий ціннісний підхід до свободи означає вільну самореалізацію людини на основі загальнолюдських цінностей за рахунок все меншого використання невідновлювального природних ресурсів та більшого використання інтелектуально-духовних ресурсів. Концептуальна база й практичний хист прагматистського підходу розвивається шляхом його розширення за рахунок трансцендентний цінностей, що включають і цінності свободи. У часи криз та цивілізаційних трансформацій суспільство може уникнути війн, жорстких соціальних потрясінь та обмежень свободи, якщо, прислухаючись до гуманітарної еліти, буде у достатній мірі розуміти глибинні закономірності розвитку людини й суспільства, і застосовуватиме їх у власній життєвій практиці. Також слід додати, що прагматистський критерій істини демонструю міру втілення практичних ідей. Внаслідок загострення у сучасному світі кризових явищ, у тому числі й масштабних військових протистоянь, а також зростання загрози кліматичної катастрофи, центром уваги філософського дослідження стає проблема співвідношення прагматистського й ціннісного підходів до проблеми свободи. Прагматистський підхід тут може набувати вираження як проблема розподілення людиною ресурсу свободи у часі (А. Шмідт), як проблема кількісної свободи (К. Дірксмеєр), або того чи іншого способу підтримання з боку держави розподілення ресурсу свободи між громадянами (Д. Фредерік). Суперечність між прагматистським і ціннісним підходом долається шляхом включення у прагматистський категоріальний апарат процедур оцінювання та практичних схем діяльності людства на основі вищих трансцендентних цінностей. Разом із тим, прагматичний критерій істинності дозволяє подолати популізм. Якщо реалізація цих цінностей у життєдіяльності людини й суспільства не відбуватиметься за участю гуманітарної еліти суспільства шляхом просвітництва й впровадження прогресивних соціальних практик, то людство буде засвоювати відповідні знання в умовах руйнівних війн та екологічних катастроф.