{"title":"РОЛЬ ТРАВМАТИЧНИХ ВУЗЛІВ У ПІДТРИМЦІ ЗАПАЛЕННЯ ПАРОДОНТА У ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ, ХРОНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ","authors":"А.В. Сергеєва","doi":"10.35220/2523-420x/2024.1.6","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета роботи. Провести порівняльний аналіз між клінічним обстеженням пацієнтів на генералізований пародонтит початкового-першого ступеня хронічного перебігу та рентгенологічними змінами в ділянках міжзубних перетинок з урахуванням існуючих травматичних вузлів. Матеріали і методи. Дослідження було проведено у 60 пацієнтів, які проживали у місті Києві та Київській області, віком від 20 до 40 років, з них контрольну групу складало 20 обстежених. Пацієнтам встановлений діагноз: генералізований пародонтит початкова – І ступінь хронічний перебіг. Стан тканин пародонту і потребу у їх лікуванні оцінювали за структурою індексу СРІТN за критеріями ВООЗ. Як показник антимікробного захисту у пародонтальних кишенях досліджували функціональну активність нейтрофільних гранулоцитів у місцевих вогнищах хронічного запального процесу порівняно з тотожніми показниками у локалізації травматичних вузлів. Бактерицидну активність нейтрофілоцитів вивчали за вмістом неферментних катіонних білків за методом В.Є. Пігаревського. Особливу увагу звертали на порівняльний аналіз клінічних проявів запального процесу у пародонті з урахуванням місцевих подразників тканин пародонту, травматичних вузлів та оклюзії. Стан кісткової тканини оцінювали за даними ортопантомографії, та 3D комп’ютерної томографії. Результати обстеження в цілому виявили необхідність проведення гігієнічних втручань у 70,89 % обстежених пацієнтів, та потребу комплексного лікування у 47,18 %, де глибина пародонтальних кишень до 3-4 мм у чотирьох секстантах виявлено до 65 %. При цьому бактерицидна активність нейтрофілоцитів в 1,3-1,4 рази зменшується у зонах пародонтальних кишень та порівняно у травматичних вузлах понад 2 рази внутрішньоклітинна, та в 3 рази позаклітинна. Крім того, аналогові методи (ортопантомографія) не в повному обсязі об’єктивно демонструє зміни структури кісткової тканини в порівнянні з цифровими методами 3D комп’ютерної томографії альвелярних паростків, міжзубних перетинок у хворих на генералізований пародонтит початкової – І ступеню, хронічного перебігу, який супроводжується травматичною оклюзією.","PeriodicalId":273722,"journal":{"name":"Інновації в стоматології","volume":"47 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-06-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Інновації в стоматології","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35220/2523-420x/2024.1.6","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета роботи. Провести порівняльний аналіз між клінічним обстеженням пацієнтів на генералізований пародонтит початкового-першого ступеня хронічного перебігу та рентгенологічними змінами в ділянках міжзубних перетинок з урахуванням існуючих травматичних вузлів. Матеріали і методи. Дослідження було проведено у 60 пацієнтів, які проживали у місті Києві та Київській області, віком від 20 до 40 років, з них контрольну групу складало 20 обстежених. Пацієнтам встановлений діагноз: генералізований пародонтит початкова – І ступінь хронічний перебіг. Стан тканин пародонту і потребу у їх лікуванні оцінювали за структурою індексу СРІТN за критеріями ВООЗ. Як показник антимікробного захисту у пародонтальних кишенях досліджували функціональну активність нейтрофільних гранулоцитів у місцевих вогнищах хронічного запального процесу порівняно з тотожніми показниками у локалізації травматичних вузлів. Бактерицидну активність нейтрофілоцитів вивчали за вмістом неферментних катіонних білків за методом В.Є. Пігаревського. Особливу увагу звертали на порівняльний аналіз клінічних проявів запального процесу у пародонті з урахуванням місцевих подразників тканин пародонту, травматичних вузлів та оклюзії. Стан кісткової тканини оцінювали за даними ортопантомографії, та 3D комп’ютерної томографії. Результати обстеження в цілому виявили необхідність проведення гігієнічних втручань у 70,89 % обстежених пацієнтів, та потребу комплексного лікування у 47,18 %, де глибина пародонтальних кишень до 3-4 мм у чотирьох секстантах виявлено до 65 %. При цьому бактерицидна активність нейтрофілоцитів в 1,3-1,4 рази зменшується у зонах пародонтальних кишень та порівняно у травматичних вузлах понад 2 рази внутрішньоклітинна, та в 3 рази позаклітинна. Крім того, аналогові методи (ортопантомографія) не в повному обсязі об’єктивно демонструє зміни структури кісткової тканини в порівнянні з цифровими методами 3D комп’ютерної томографії альвелярних паростків, міжзубних перетинок у хворих на генералізований пародонтит початкової – І ступеню, хронічного перебігу, який супроводжується травматичною оклюзією.