{"title":"ВНЕСОК СЛОВАЦЬКОЇ МОВИ У ВИХОВАННЯ МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНОГО СВІТОГЛЯДУ НАСЕЛЕННЯ ЗАКАРПАТТЯ","authors":"І. М. Фельцан, М. В. Бедевельська","doi":"10.26661/2786-5622-2024-1-13","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Статтю присвячено дослідженню проблематики виховання мультилінгвального світогляду громадян за допомогою мов національних меншин як інтегрального компонента полікультурного середовища. Актуальність вибору словацької мови як засобу підтримки мультилінгвізму в області зумовлена сучасними тенденціями в засобах масової інформації, сфері освіти, суспільним запитом на її вивчення як другої чи третьої іноземної мови. Бібліографічний огляд засвідчив інтерес вітчизняних науковців до проблематики становлення всебічно розвиненої особистості на основі мультилінгвальної концепції розвитку лінгвістичного простору з ознаками глобалізації. В умовах активної міграції мови національних меншин відіграють важливу роль у підтримці мультилінгвізму. Встановлено, що головними формами та методами виховання мультилінгвального світогляду є освіта та засоби масової інформації, які володіють необхідним інструментарієм для створення інклюзивного іншомовного контенту, здатні охоплювати широке коло слухачів та різні категорії населення на всіх етапах розвитку. Словацька меншина Закарпаття є однією з найбільш активних у прагненні зберегти власну культурну спадщину, примножити її внесок у розвиток міжкультурної комунікації в області. З’ясовано, що, незважаючи на переваги мультилінгвального середовища, актуальними у такому соціумі стають питання щодо державного регулювання мовного процесу, співвідношення норм, стандартів, вимог до знання державної мови та застосування мов національних меншин. Наукові пошуки за темою дослідження дали можливість розкрити сутність понять «мультилінгвальний світогляд» і «гуманітарна роль мови»; можуть зацікавити менеджерів освіти, педагогів, мовознавців, культурологів і тих, хто цікавиться проблематикою розвитку мультилінгвізму в полікультурному соціумі.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"26 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-04-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2024-1-13","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Статтю присвячено дослідженню проблематики виховання мультилінгвального світогляду громадян за допомогою мов національних меншин як інтегрального компонента полікультурного середовища. Актуальність вибору словацької мови як засобу підтримки мультилінгвізму в області зумовлена сучасними тенденціями в засобах масової інформації, сфері освіти, суспільним запитом на її вивчення як другої чи третьої іноземної мови. Бібліографічний огляд засвідчив інтерес вітчизняних науковців до проблематики становлення всебічно розвиненої особистості на основі мультилінгвальної концепції розвитку лінгвістичного простору з ознаками глобалізації. В умовах активної міграції мови національних меншин відіграють важливу роль у підтримці мультилінгвізму. Встановлено, що головними формами та методами виховання мультилінгвального світогляду є освіта та засоби масової інформації, які володіють необхідним інструментарієм для створення інклюзивного іншомовного контенту, здатні охоплювати широке коло слухачів та різні категорії населення на всіх етапах розвитку. Словацька меншина Закарпаття є однією з найбільш активних у прагненні зберегти власну культурну спадщину, примножити її внесок у розвиток міжкультурної комунікації в області. З’ясовано, що, незважаючи на переваги мультилінгвального середовища, актуальними у такому соціумі стають питання щодо державного регулювання мовного процесу, співвідношення норм, стандартів, вимог до знання державної мови та застосування мов національних меншин. Наукові пошуки за темою дослідження дали можливість розкрити сутність понять «мультилінгвальний світогляд» і «гуманітарна роль мови»; можуть зацікавити менеджерів освіти, педагогів, мовознавців, культурологів і тих, хто цікавиться проблематикою розвитку мультилінгвізму в полікультурному соціумі.