ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКТИВНОГО РОЗВИТКУ РІДКІСНИХ ВИДІВ РОДУ MALUS MILL. В УМОВАХ НАЦІОНАЛЬНОГО ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ "СОФІЇВКА" НАН УКРАЇНИ

Abstract

Одним із ефективних заходів зі збереження фіторізноманіття та пріоритетних напрямків діяльності ботанічних садів і дендрологічних парків у сфері охорони рослин є дослідження рідкісних і зникаючих видів в умовах ex situ. У складі колекції Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАН України (НДП "Софіївка") культивуються та досліджуються понад 25 видів Malus (більшість з яких інтродуковані), а також низка сортів, форм та гібридів яблуні, з-поміж яких є занесені до Червоного списку МСОП види категорій "зникаючий" – M. niedzwetzkyana Dieck, та "майже під загрозою" – M. trilobata (Labill. ex Poir.) C.K.Schneid. З метою виявлення чинників, що можуть впливати на репродуктивний успіх рослин згаданих видів, що за критеріями МСОП характеризуються тенденцією зміни чисельності своїх популяцій, виконано порівняльний аналіз фертильності та життєздатності пилкових зерен, а також потенційної та реальної насінної продуктивності. Для оцінювання репродуктивних характеристик досліджуваних видів за контрольний варіант було використано рослини M. baccata (L.) Borkh., виду, що був визначений у категорії "найменша осторога" та у групі "стабільна" за тенденцією зміни чисельності популяції. Обговорюються еколого-біологічні особливості рослин та антропогенні аспекти, що можуть призводити до зменшення чисельності популяцій рідкісних та зникаючих видів у природних ареалах. Зважаючи на те, що для репродуктивного успіху усіх квіткових рослин, і представників роду Malus зокрема, котрі у природних умовах розмножуються переважно насінням, необхідною умовою для успішного насіннєвого розмноження є процес перехресного запилення, що завдяки рекомбінаціям забезпечує необхідний для формування адаптивного потенціалу потік генів між окремими особинами рослинних популяцій, нами були досліджені якісні характеристики пилкових зерен та показники насінної продуктивності рослин M. niedzwetzkyana й M. trilobata у порівнянні з показниками M. baccata. Зʹясовано, що фертильність пилку рослин M. niedzwetzkyana, M. trilobata та M. baccata була в межах від 79,8 до 92,4%, натомість життєздатність пилкових зерен M. niedzwetzkyana та M. trilobata – лише 5,0 та 7,3%, відповідно, що значно нижче показника життєздатності пилку рослин M. baccata (62,9%). Щодо кількості насінних зачатків на один плід міжвидові відмінності були несуттєвими, натомість за кількістю виповненого насіння в одному плоді показник M. baccata був 5,7±2,0, що понад удвічі більше ніж у M. niedzwetzkyana (2,6±1,1) і майже у 600 разів більше ніж у M. trilobata. Отримані результати дають підстави вважати, що рослини M. niedzwetzkyana адаптувалися до умов НДП "Софіївка" значно краще, ніж M. trilobata, що може пояснюватися філогенетичною близькістю M. niedzwetzkyana до широко культивованого виду M. domestica (Suckow) Borkh.