{"title":"ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ КОНЦЕРТМЕЙСТЕРУ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НАД МУЗИЧНИМ ТВОРОМ","authors":"І. М. Бойко","doi":"10.32782/art/2024.1.2","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню особливостей концертмейстерської діяльності, а саме самостійної індивідуальної роботи. Зважаючи на те, що досліджень з питань індивідуальної самостійної роботи фахівців у мистецькій галузі, а саме акомпанементу, замало, автором статті на ґрунті власного досвіду та виконавської практики були окреслені й описані практичні рекомендацій для концертмейстерів щодо самостійної роботи над вивченням музичного твору. У статті розкриваються важливі аспекти роботи концертмейстера. Описуються особистісні якості, уміння та навики, якими має володіти концертмейстер для повноцінної професійної діяльності. У статті висвітлюються основні складники індивідуальної роботи концертмейстера, прийоми та методи вдосконалення його професійних умінь і навичок. Окреслюється спектр завдань і методів роботи у класі хорового диригування, з хоровими колективами, інструменталістами та вокалістами. Проаналізовано основні складники для подолання труднощів у роботі з нотними текстами музичних творів, а саме ґрунтовні знання з теорії й історії музики, педагогіки, психології та музичного виконавства, а також використання сучасних технологій. У статті були окреслені й описані етапи самостійної роботи концертмейстера – розучування та ввігрування музичного твору. Розкрито власну методику вивчення партії фортепіано. Було розглянуто сім етапів індивідуальної роботи, у кожному з яких описано послідовність дій і методів для покращення вивчення власної партії, а саме: ознайомлення з музичним твором; розучування та ввігрування власної партії; вивчення партії соліста; програвання із солістом; спільне ввігрування музичного твору; доконцертна підготовка та, власне, концертне виконання програми.","PeriodicalId":516254,"journal":{"name":"Слобожанські мистецькі студії","volume":"7 24","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-03-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Слобожанські мистецькі студії","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/art/2024.1.2","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Стаття присвячена дослідженню особливостей концертмейстерської діяльності, а саме самостійної індивідуальної роботи. Зважаючи на те, що досліджень з питань індивідуальної самостійної роботи фахівців у мистецькій галузі, а саме акомпанементу, замало, автором статті на ґрунті власного досвіду та виконавської практики були окреслені й описані практичні рекомендацій для концертмейстерів щодо самостійної роботи над вивченням музичного твору. У статті розкриваються важливі аспекти роботи концертмейстера. Описуються особистісні якості, уміння та навики, якими має володіти концертмейстер для повноцінної професійної діяльності. У статті висвітлюються основні складники індивідуальної роботи концертмейстера, прийоми та методи вдосконалення його професійних умінь і навичок. Окреслюється спектр завдань і методів роботи у класі хорового диригування, з хоровими колективами, інструменталістами та вокалістами. Проаналізовано основні складники для подолання труднощів у роботі з нотними текстами музичних творів, а саме ґрунтовні знання з теорії й історії музики, педагогіки, психології та музичного виконавства, а також використання сучасних технологій. У статті були окреслені й описані етапи самостійної роботи концертмейстера – розучування та ввігрування музичного твору. Розкрито власну методику вивчення партії фортепіано. Було розглянуто сім етапів індивідуальної роботи, у кожному з яких описано послідовність дій і методів для покращення вивчення власної партії, а саме: ознайомлення з музичним твором; розучування та ввігрування власної партії; вивчення партії соліста; програвання із солістом; спільне ввігрування музичного твору; доконцертна підготовка та, власне, концертне виконання програми.