ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ІМУНОМОДУЛЯТОРІВ У ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА АВТОІМУННІ ЗАХВОРЮВАННЯ: ФОКУС НА ЕКСТРАКТИ БІОЛОГІЧНИХ ТКАНИН (КРІОЕКСТРАКТ ПЛАЦЕНТИ ТА КРІОЕКСТРАКТ СЕЛЕЗІНКИ)
{"title":"ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ІМУНОМОДУЛЯТОРІВ У ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА АВТОІМУННІ ЗАХВОРЮВАННЯ: ФОКУС НА ЕКСТРАКТИ БІОЛОГІЧНИХ ТКАНИН (КРІОЕКСТРАКТ ПЛАЦЕНТИ ТА КРІОЕКСТРАКТ СЕЛЕЗІНКИ)","authors":"F. Hladkykh","doi":"10.37321/immunology.2023.4-04","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Актуальність. Імуномодулятори – це засоби, що діють на імунну систему залежно від її вихідного стану, підвищуючи знижені (імуностимулятори) або знижуючи підвищені (імуносупресори) показники імунного статусу. При автоімунних захворюваннях функціональна та структурна цілісність певних клітин, органів і тканин втрачається через хронічні імунні реакції проти клітин, органів і тканин організму. При органоспецифічних автоімунних захворюваннях імунну реакцію викликають автореактивні імунні клітини (В- і Т-лімфоцити), які обмежені певними органами. Важливими органоспецифічними автоімунними захворюваннями є розсіяний склероз, хвороба Крона, діабет I типу, автоімунний тиреоїдит, автоімунний міокардит та ін. \nМета роботи: узагальнити сучасні відомості про імуномодулятори, їх класифікацію та місце у лікуванні автоімунних захворювань а також підсумувати відомості про біологічні властивості та технологію отримання кріоекстрактів плаценти та селезінки за даними відкритих джерел інформації. \nМатеріали і методи. Підбір публікацій виконано за базами даних PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection та Google Scholar, в яких висвітлювались відомості про імуномодулятори, їх класифікацію та місце у лікуванні автоімунних захворювань. На першому етапі проводили пошук літературних джерел за ключовими словами: імуномодулятори, імуносупресори, імуностимулятори, кріоекстракт плаценти, кріоекстракт селезінки. На другому етапі вивчались резюме статей та виключались публікації, які не відповідали критеріям дослідження. На третьому етапі вивчали повні тексти відібраних статей на відповідність критеріям включення до списку літератури та релевантність досліджень. \nРезультати та їх обговорення. В даний час основною метою досліджень автоімунних хвороб є пошук більш ефективних підходів до їх лікування. Існуючі методи терапії можуть полегшити лише деякі автоімунні симптоми, але не мають специфічності, і їх потрібно призначати на тривалий період. Сучасним стандартом лікування більшості автоімунних захворювань є імуносупресивні препарати, такі як кортикостероїди. Імунодепресантам притаманні побічні ефекти, включаючи ризик важких інфекцій та потенціювання раку. Біопрепарати, зазвичай антитіла, спрямовані на конкретний компонент імунної системи, лише починають використовуватися для лікування певних груп пацієнтів з автоімунними захворюваннями. Це багатообіцяючий крок до більш безпечної терапії, однак ефективність біологічних препаратів ще вивчається. Ендогенні імуномодулятори – це олігопептиди, що активують імунну систему за рахунок посилення проліферації та стимуляції функції імунних клітин. Основною перешкодою для більш широкого використання біологічних препаратів у клінічній практиці є нетривалий строк їх зберігання у функціонально повноцінному стані. Використання низьких температур у процесі переробки біологічної сировини сприяє повнішому руйнуванню клітин та їх мембран і, зрештою, виходу у розчин біологічно активних речовин. Екстракт плаценти являє собою комплекс низькомолекулярних пептидів, екстрагованих з плаценти, які включають різноманітні біологічно активні речовини, такі як імуноглобуліни, біоактивні пептиди та гормони, а також амінокислоти та мінерали. Серед тканин ксеногенного походження у якості потенційного джерела імуномоделюючих похідних особливу увагу дослідників привертає селезінка, що обумовлено зосередженістю у ній 25% Т-клітин та 65% В-клітин від загального пулу лімфоцитів в організмі. \nВисновки. Виділення поліпептидних екстрактів з різних органів стало важливим етапом у вивченні біологічної дії пептидів, а дослідження механізмів їх фізіологічної активності становить великий інтерес для науковців, які працюють у галузі молекулярної біології, фармакології та медицини. Результати проведеного аналізу вказують на пер- спективність дослідження ефективності застосування кріоекстракту плаценти та кріоекстракту селезінки у лікуванні автоімунних захворювань.","PeriodicalId":516971,"journal":{"name":"Immunology and Allergology: Science and Practice","volume":"11 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-02-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Immunology and Allergology: Science and Practice","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.37321/immunology.2023.4-04","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Актуальність. Імуномодулятори – це засоби, що діють на імунну систему залежно від її вихідного стану, підвищуючи знижені (імуностимулятори) або знижуючи підвищені (імуносупресори) показники імунного статусу. При автоімунних захворюваннях функціональна та структурна цілісність певних клітин, органів і тканин втрачається через хронічні імунні реакції проти клітин, органів і тканин організму. При органоспецифічних автоімунних захворюваннях імунну реакцію викликають автореактивні імунні клітини (В- і Т-лімфоцити), які обмежені певними органами. Важливими органоспецифічними автоімунними захворюваннями є розсіяний склероз, хвороба Крона, діабет I типу, автоімунний тиреоїдит, автоімунний міокардит та ін.
Мета роботи: узагальнити сучасні відомості про імуномодулятори, їх класифікацію та місце у лікуванні автоімунних захворювань а також підсумувати відомості про біологічні властивості та технологію отримання кріоекстрактів плаценти та селезінки за даними відкритих джерел інформації.
Матеріали і методи. Підбір публікацій виконано за базами даних PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection та Google Scholar, в яких висвітлювались відомості про імуномодулятори, їх класифікацію та місце у лікуванні автоімунних захворювань. На першому етапі проводили пошук літературних джерел за ключовими словами: імуномодулятори, імуносупресори, імуностимулятори, кріоекстракт плаценти, кріоекстракт селезінки. На другому етапі вивчались резюме статей та виключались публікації, які не відповідали критеріям дослідження. На третьому етапі вивчали повні тексти відібраних статей на відповідність критеріям включення до списку літератури та релевантність досліджень.
Результати та їх обговорення. В даний час основною метою досліджень автоімунних хвороб є пошук більш ефективних підходів до їх лікування. Існуючі методи терапії можуть полегшити лише деякі автоімунні симптоми, але не мають специфічності, і їх потрібно призначати на тривалий період. Сучасним стандартом лікування більшості автоімунних захворювань є імуносупресивні препарати, такі як кортикостероїди. Імунодепресантам притаманні побічні ефекти, включаючи ризик важких інфекцій та потенціювання раку. Біопрепарати, зазвичай антитіла, спрямовані на конкретний компонент імунної системи, лише починають використовуватися для лікування певних груп пацієнтів з автоімунними захворюваннями. Це багатообіцяючий крок до більш безпечної терапії, однак ефективність біологічних препаратів ще вивчається. Ендогенні імуномодулятори – це олігопептиди, що активують імунну систему за рахунок посилення проліферації та стимуляції функції імунних клітин. Основною перешкодою для більш широкого використання біологічних препаратів у клінічній практиці є нетривалий строк їх зберігання у функціонально повноцінному стані. Використання низьких температур у процесі переробки біологічної сировини сприяє повнішому руйнуванню клітин та їх мембран і, зрештою, виходу у розчин біологічно активних речовин. Екстракт плаценти являє собою комплекс низькомолекулярних пептидів, екстрагованих з плаценти, які включають різноманітні біологічно активні речовини, такі як імуноглобуліни, біоактивні пептиди та гормони, а також амінокислоти та мінерали. Серед тканин ксеногенного походження у якості потенційного джерела імуномоделюючих похідних особливу увагу дослідників привертає селезінка, що обумовлено зосередженістю у ній 25% Т-клітин та 65% В-клітин від загального пулу лімфоцитів в організмі.
Висновки. Виділення поліпептидних екстрактів з різних органів стало важливим етапом у вивченні біологічної дії пептидів, а дослідження механізмів їх фізіологічної активності становить великий інтерес для науковців, які працюють у галузі молекулярної біології, фармакології та медицини. Результати проведеного аналізу вказують на пер- спективність дослідження ефективності застосування кріоекстракту плаценти та кріоекстракту селезінки у лікуванні автоімунних захворювань.
相关性。免疫调节剂是根据免疫系统的初始状态对其发挥作用的药物,可提高免疫状态指标的下降(免疫刺激剂)或降低免疫状态指标的上升(免疫抑制剂)。在自身免疫性疾病中,某些细胞、器官和组织的功能和结构完整性因针对机体细胞、器官和组织的慢性免疫反应而丧失。在器官特异性自身免疫疾病中,免疫反应是由局限于某些器官的自身反应性免疫细胞(B 淋巴细胞和 T 淋巴细胞)引发的。重要的器官特异性自身免疫疾病包括多发性硬化症、克罗恩病、I 型糖尿病、自身免疫性甲状腺炎、自身免疫性心肌炎等。本研究旨在总结目前有关免疫调节剂、其分类和在治疗自身免疫性疾病中的作用的信息,并根据公开信息来源总结有关胎盘和脾脏冷冻提取物的生物特性和技术的信息。材料和方法。从PubMed、Clinical Key Elsevier、Cochrane Library、eBook Business Collection和Google Scholar数据库中选取了有关免疫调节剂、其分类及其在自身免疫性疾病治疗中的地位的文献。第一阶段,使用以下关键词搜索文献:免疫调节剂、免疫抑制剂、免疫刺激剂、胎盘低温提取物、脾脏低温提取物。第二阶段,研究文章摘要,排除不符合研究标准的出版物。第三阶段,对所选文章的全文进行研究,以确定是否符合纳入参考文献列表的标准以及研究的相关性。结果与讨论目前,自身免疫性疾病研究的主要目标是找到更有效的治疗方法。现有疗法只能缓解一些自身免疫症状,但缺乏特异性,而且需要长期服用。目前治疗大多数自身免疫性疾病的标准是使用免疫抑制剂,如皮质类固醇。免疫抑制剂有副作用,包括严重感染和诱发癌症的风险。生物制剂(通常是针对免疫系统特定成分的抗体)刚刚开始用于治疗某些自身免疫性疾病患者。这是向更安全疗法迈出的充满希望的一步,但生物制剂的有效性仍在研究之中。内源性免疫调节剂是一种寡肽,可通过增强免疫细胞的增殖和刺激其功能来激活免疫系统。在临床实践中广泛使用生物制品的主要障碍是其在功能完整状态下的保质期较短。在生物原料加工过程中使用低温有助于更彻底地破坏细胞及其膜,并最终将生物活性物质释放到溶液中。胎盘提取物是从胎盘中提取的低分子量肽的复合物,其中包括多种生物活性物质,如免疫球蛋白、生物活性肽和激素,以及氨基酸和矿物质。在异种来源组织中,脾脏作为免疫调节衍生物的潜在来源引起了研究人员的特别关注,因为脾脏集中了人体淋巴细胞总库中 25% 的 T 细胞和 65% 的 B 细胞。结论从不同器官中分离多肽提取物已成为研究多肽生物作用的一个重要步骤,研究多肽的生理活性机制也是分子生物学、药理学和医学领域科学家的一大兴趣所在。我们的分析结果表明,研究胎盘低温提取物和脾脏低温提取物在治疗自身免疫性疾病方面的有效性具有广阔的前景。