{"title":"ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ РАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"А. В. Дашковська","doi":"10.32782/klj/2023.4.8","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Анотація. У статті пропонується до нормативно-правового регулювання адміністративно-правового статусу Ради національної безпеки і оборони України слід відносити вплив з боку держави на суспільні відносини, що пов’язані з: визначенням місця даного органу в системі публічної адміністрації; реалізацією ним прав та обов’язків; визначенням меж його юрисдикції та компетенції; встановленням правил поведінки службових та посадових осіб даного органу; визначенням порядку взаємодії з іншими суб’єктами владних повноважень, фізичними та юридичними особами; встановлення рівня юридичної відповідальності при здійсненні державної політики у сфері національної безпеки та оборони. Зазначається, що рівень забезпечення національної безпеки та обороноздатності України залежить від здатності сил безпеки та правоохоронних органів протистояти реальним і потенційним загрозам як воєнного так і невоєнного характеру. Разом з тим, ефективне та якісне виконання завдань та функцій щодо забезпечення національної безпеки та обороноздатності України певною мірою залежить від розвиненої нормативно-правої бази, тобто від наявності належного правового регулювання адміністративно-правового статусу Ради національної безпеки і оборони України. Нормативно-правове регулювання адміністративно-правового статусу Ради національної безпеки і оборони України повинно здійснюватися з метою: визначення питань національної безпеки та обороноздатності України, що потребують її забезпечення з боку Ради національної безпеки і оборони України; розмежування владних повноважень між Радою національної безпеки і оборони України та іншими державними органами; закріплення в законодавстві засад діяльності посадових осіб Ради національної безпеки і оборони України, а також засад відповідальності невиконання або неналежне виконання обов’язків у забезпеченні національної безпеки та обороноздатності України тощо.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":" 39","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-01-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Kyiv Law Journal","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.4.8","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Анотація. У статті пропонується до нормативно-правового регулювання адміністративно-правового статусу Ради національної безпеки і оборони України слід відносити вплив з боку держави на суспільні відносини, що пов’язані з: визначенням місця даного органу в системі публічної адміністрації; реалізацією ним прав та обов’язків; визначенням меж його юрисдикції та компетенції; встановленням правил поведінки службових та посадових осіб даного органу; визначенням порядку взаємодії з іншими суб’єктами владних повноважень, фізичними та юридичними особами; встановлення рівня юридичної відповідальності при здійсненні державної політики у сфері національної безпеки та оборони. Зазначається, що рівень забезпечення національної безпеки та обороноздатності України залежить від здатності сил безпеки та правоохоронних органів протистояти реальним і потенційним загрозам як воєнного так і невоєнного характеру. Разом з тим, ефективне та якісне виконання завдань та функцій щодо забезпечення національної безпеки та обороноздатності України певною мірою залежить від розвиненої нормативно-правої бази, тобто від наявності належного правового регулювання адміністративно-правового статусу Ради національної безпеки і оборони України. Нормативно-правове регулювання адміністративно-правового статусу Ради національної безпеки і оборони України повинно здійснюватися з метою: визначення питань національної безпеки та обороноздатності України, що потребують її забезпечення з боку Ради національної безпеки і оборони України; розмежування владних повноважень між Радою національної безпеки і оборони України та іншими державними органами; закріплення в законодавстві засад діяльності посадових осіб Ради національної безпеки і оборони України, а також засад відповідальності невиконання або неналежне виконання обов’язків у забезпеченні національної безпеки та обороноздатності України тощо.