{"title":"ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИДОВОГО СКЛАДУ ДЕНТАЛЬНОЇ БІОПЛІВКИ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАНУ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ","authors":"І.І. Заболотна","doi":"10.35220/2523-420x/2023.3.9","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження. Визначення видового складу планктонної форми дентальної біоплівки у пришийковій області вестибулярної поверхні зубів пацієнтів молодого віку; проведення порівняльного аналізу отриманих результатів у пацієнтів з клиноподібним дефектом, пришийковим карієсом і клінічно інтактними зубами. Матеріали та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 33 карієсрезистентних пацієнта (середній вік 23,90±5,34 роки), які були розподілені на три групи залежно від стану твердих тканин зубів. Матеріалом для мікробіологічного дослідження була планктонна форма дентальної біоплівки, видалена з пришийкової області вестибулярної поверхні клінічно інтактних премолярів. Група І мала підгрупу А, у якій вивчався видовий склад дентальної біоплівки, взятої з поверхонь, що утворюють клиноподібний дефект. Виділені чисті культури мікроорганізмів ідентифікували за морфологічними, тинкторіальними і біохімічними ознаками. Наукова новизна. Було виділено та ідентифіковано 72 штами бактеріальних культур і 11 грибів шести родів і десяти видів. Tаксономічний склад дентальної біоплівки був представлений непатогенною та умовно-патогенною мікрофлорою. У більшості висівів це були грам-позитивні мікроорганізми, коки, аероби і факультативні анаероби. Серед коків домінували бактерії роду Streptococcus, які були визначені у 90,9±2,7% зразків. У пацієнтів з клиноподібним дефектом і інтактними зубами максимальна частота виділення припадала на γ-гемолітичні стрептококи, у пацієнтів з пришийковим карієсом – на α-гемолітичні стрептококи, до яких належить Str.mutans. Частіше дентальна біоплівка була багатокомпонентною, у 37,0% випадків у своєму складі містила гриби роду Candida. Визначені асоціації були переважно аеробними (55,6%). Більша кількість випадків асоціацій була визначена у пацієнтів з пришийковим карієсом. Висновки. Отримані результати важливі для планування індивідуальних лікувально-профілактичних заходів у пацієнтів з пришийковою патологією зубів. Подальше дослідження дентальної біоплівки, а також розуміння впливу на неї сучасних засобів, є одним із актуальних питань, пов’язаним зі стоматологічним здоров`ям молодих людей.","PeriodicalId":273722,"journal":{"name":"Інновації в стоматології","volume":"61 6 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-11-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Інновації в стоматології","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35220/2523-420x/2023.3.9","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета дослідження. Визначення видового складу планктонної форми дентальної біоплівки у пришийковій області вестибулярної поверхні зубів пацієнтів молодого віку; проведення порівняльного аналізу отриманих результатів у пацієнтів з клиноподібним дефектом, пришийковим карієсом і клінічно інтактними зубами. Матеріали та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 33 карієсрезистентних пацієнта (середній вік 23,90±5,34 роки), які були розподілені на три групи залежно від стану твердих тканин зубів. Матеріалом для мікробіологічного дослідження була планктонна форма дентальної біоплівки, видалена з пришийкової області вестибулярної поверхні клінічно інтактних премолярів. Група І мала підгрупу А, у якій вивчався видовий склад дентальної біоплівки, взятої з поверхонь, що утворюють клиноподібний дефект. Виділені чисті культури мікроорганізмів ідентифікували за морфологічними, тинкторіальними і біохімічними ознаками. Наукова новизна. Було виділено та ідентифіковано 72 штами бактеріальних культур і 11 грибів шести родів і десяти видів. Tаксономічний склад дентальної біоплівки був представлений непатогенною та умовно-патогенною мікрофлорою. У більшості висівів це були грам-позитивні мікроорганізми, коки, аероби і факультативні анаероби. Серед коків домінували бактерії роду Streptococcus, які були визначені у 90,9±2,7% зразків. У пацієнтів з клиноподібним дефектом і інтактними зубами максимальна частота виділення припадала на γ-гемолітичні стрептококи, у пацієнтів з пришийковим карієсом – на α-гемолітичні стрептококи, до яких належить Str.mutans. Частіше дентальна біоплівка була багатокомпонентною, у 37,0% випадків у своєму складі містила гриби роду Candida. Визначені асоціації були переважно аеробними (55,6%). Більша кількість випадків асоціацій була визначена у пацієнтів з пришийковим карієсом. Висновки. Отримані результати важливі для планування індивідуальних лікувально-профілактичних заходів у пацієнтів з пришийковою патологією зубів. Подальше дослідження дентальної біоплівки, а також розуміння впливу на неї сучасних засобів, є одним із актуальних питань, пов’язаним зі стоматологічним здоров`ям молодих людей.