{"title":"«СУСПІЛЬСТВО 5.0». АРХІТЕКТОНІКА ОСВІТИ В УМОВАХ П’ЯТОЇ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ","authors":"P. Saukh, I. Saukh","doi":"10.37472/v.naes.2023.5223","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті репрезентовано філософський погляд на логіку й перспективи становлення «Суспільства 5.0» (Super Smart Society), яке є реакцією на експоненційні інформаційно-комунікаційні технології «індустрії 4.0» та відповідає технологічній реальності завтрашнього дня. Концепт «Суспільства 5.0» продукує формування нового типу культури, нового типу цивілізованості. Використовуючи різні інновації, створені в добу цифровізації четвертої промислової революції, «Суспільство 5.0» націлене на синтез найкращих досягнень цифрового й людського світу та синергію людини і штучного інтелекту. Його імперативи передбачають якісний розвиток людського капіталу на основі створення широких можливостей для самоактуалізації, самореалізації та самовираження людини. Воно постає певною людиноцентричною концепцією суспільства, де фізичне середовище і кіберпростір стають єдиним цілим задля вирішення соціально-гуманістичних проблем та створення умов для стійкого економічного зростання і досягнення загального добробуту. Тут ідеться про архіважливість глобального розвитку світу, який має дати відповідь на гуманітарні, техногенні виклики сьогодення, забезпечивши розвиток науки й техніки у гармонії з інтересами кожного члена соціуму. Доведено, що тектонічні зрушення в напрямі нового типу суспільства вимагають системної трансформації сучасної освіти, яка має отримати техногенно-гуманістичне спрямування. Цифровізація освітнього процесу, цифрова грамотність за умов «Освіти 5.0», безперечно, матиме важливе значення, однак тут вона вже виступає лише фактором, а не метою. Усе це потребує розроблення адаптивної стратегії, яка б заклала підвалини нової парадигми освіти, її конкурентоспроможності в європейському та світовому просторах, виховання покоління молоді, що буде захищеним і мобільним на ринку праці, здатним робити особистісний духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички й компетентності для навчання протягом життя. Концептуальним ядром нового типу освіти, її життєдайною платформою має бути гуманітарна парадигма.","PeriodicalId":305867,"journal":{"name":"Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine","volume":"30 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-12-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5223","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті репрезентовано філософський погляд на логіку й перспективи становлення «Суспільства 5.0» (Super Smart Society), яке є реакцією на експоненційні інформаційно-комунікаційні технології «індустрії 4.0» та відповідає технологічній реальності завтрашнього дня. Концепт «Суспільства 5.0» продукує формування нового типу культури, нового типу цивілізованості. Використовуючи різні інновації, створені в добу цифровізації четвертої промислової революції, «Суспільство 5.0» націлене на синтез найкращих досягнень цифрового й людського світу та синергію людини і штучного інтелекту. Його імперативи передбачають якісний розвиток людського капіталу на основі створення широких можливостей для самоактуалізації, самореалізації та самовираження людини. Воно постає певною людиноцентричною концепцією суспільства, де фізичне середовище і кіберпростір стають єдиним цілим задля вирішення соціально-гуманістичних проблем та створення умов для стійкого економічного зростання і досягнення загального добробуту. Тут ідеться про архіважливість глобального розвитку світу, який має дати відповідь на гуманітарні, техногенні виклики сьогодення, забезпечивши розвиток науки й техніки у гармонії з інтересами кожного члена соціуму. Доведено, що тектонічні зрушення в напрямі нового типу суспільства вимагають системної трансформації сучасної освіти, яка має отримати техногенно-гуманістичне спрямування. Цифровізація освітнього процесу, цифрова грамотність за умов «Освіти 5.0», безперечно, матиме важливе значення, однак тут вона вже виступає лише фактором, а не метою. Усе це потребує розроблення адаптивної стратегії, яка б заклала підвалини нової парадигми освіти, її конкурентоспроможності в європейському та світовому просторах, виховання покоління молоді, що буде захищеним і мобільним на ринку праці, здатним робити особистісний духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички й компетентності для навчання протягом життя. Концептуальним ядром нового типу освіти, її життєдайною платформою має бути гуманітарна парадигма.