Експериментальні дослідження абсорбційних холодильних приладів при робіті з сонячними панелями

Abstract

Аналіз сучасного рівня техніки показує перспективи використання альтернативних електричних джерел теплової енергії для роботи абсорбційних холодильних приладів (АХП). Важливим у сучасних умовах є і те, що робоче тіло АХП – водоаміачний розчин з добавкою інертного газу (водню, гелію або їх суміші) відноситься до природних холодоагентів і тому є абсолютно екологічно безпечним (має нульові значення озоноруйнівного потенціалу та потенціалу «парникового» ефекту). До переваг АХП слід віднести мінімальну вартість серед існуючих типів холодильного обладнання невеликої холодопродуктивності, що в багатьох випадках визначає їх популярність у користувачів. Особливі інтереси можуть представляти моделі АХП, які використовують у своїй роботі альтернативні, неелектричні джерела теплової енергії. Серія експериментальних досліджень проводилась у стаціонарних умовах роботи АХП. Об'єктом досліджень був АХП «Київ» АЛ-35. Теплове навантаження, що підводиться в генератор абсорбційного холодильного приладу (АХП), варіювалося в діапазоні від 50 до 110 Вт через 10 Вт. Нижня межа діапазону теплового навантаження генератора відповідає початку працездатності АХП в частині запуску термосифона, що перекачує. Верхня межа теплового навантаження генератора обмежена зростанням температур та початком активних корозійних процесів. Для знаходження алгоритму подачі комбінованого теплового навантаження було виконано експериментальні дослідження пускових режимів АХП з неробочого стану. Тривалість пускового періоду у наших дослідженнях обмежувалася виходом на стаціонарний режим холодильної камери АХП. Початок стаціонарного режиму визначали за незмінністю температури обсягом холодильної камери. Доведено, що для забезпечення цілодобової роботи АХП достатньо використовувати стандартний автомобільний електораакумулятор 70 А·год 12 В