ОСОБЛИВОСТІ ЛІКВІДАЦІЇ ВОЛИНСЬКИХ “ПРОСВІТ” ПОЛЬСЬКОЮ ВЛАДОЮ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

IF 0.4 Q1 HISTORY
Людмила СТРІЛЬЧУК, Мирослава ФІЛІПОВИЧ
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЛІКВІДАЦІЇ ВОЛИНСЬКИХ “ПРОСВІТ” ПОЛЬСЬКОЮ ВЛАДОЮ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД","authors":"Людмила СТРІЛЬЧУК, Мирослава ФІЛІПОВИЧ","doi":"10.24919/2519-058x.28.287559","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті досліджуються особливості ліквідації осередків “Просвіти” у Волинському воєводстві, що її здійснила польська влада у міжвоєнний період. Оскільки “Просвіти” на Волині не мали єдиної централізованої структури, як це було у сусідній Галичині, і діяли за окремими статутними документами, або ж не мали зареєстрованих статутів узагалі, польська влада скористалася цим моментом, аби заборонити діяльність національної організації українців. Враховуючи той факт, що “Просвіти” на Волині існували лише з прикінця Першої світової війни і не зуміли завоювати прихильність більшості волинян, польська влада намагалася перешкодити зростанню численності просвітянських осередків у першій половині 20-х рр. ХХ ст., а з рубежу 20–30-х рр. стала на шлях ліквідації “Просвіт”. І це не випадково, адже національна ідея, яка широко пропагувалася волинськими “Просвітами”, обстоювання Православної церкви, української мови та культури суперечило державницькій доктрині Другої Речі Посполитої: повній асиміляції українців та перетворення Польщі на моноетнічну державу. Метою дослідження є виявлення й аналіз особливостей ліквідації польською владою волинських “Просвіт” у міжвоєнний період, а також простеження еволюції позиції польської влади щодо діяльності та існування “Просвіт” на Волині. Методологічну основу пропонованої статті становлять принципи авторської об’єктивності, історизму, системності та науковості. Широко застосовано також історико-порівняльний та історико-системний методи. Наукова новизна статті опирається на залучення нових архівних документів, що вперше вводяться до наукового обігу, а також на вузькість дослідницького фокусу, адже досі не було опубліковано жодних матеріалів, які б простежували особливості ліквідації “Просвіт” на Волині у міжвоєнний період. Натомість наявні наукові публікації аналізували причини ліквідації “Просвіт” і мали радше описовий характер. Висновки. У результаті дослідження авторки дійшли висновку, що, враховуючи відсутність у волинських “Просвіт” єдиної об’єднавчої структури, польській державній адміністрації вдалося відносно швидко ліквідувати просвітянські осередки на Волині і замінити їх лояльними владі громадськими організаціями – “Просвітянськими хатами”. Процес ліквідації “Просвіт” розтягнувся у часі на п’ять-сім років, залежно від регіону Волині, ліквідації проходили хаотично, їх тривалість діяльності залежала від позиції керівництва (його здатності до опору). Найбільшою проблемою, з якою зіштовхнулися волинські “Просвіти”, стала передача майна і фінансів. Ключові слова. “Просвіти”, Волинь, ліквідація, Друга Річ Посполита, статутні документи,національна політика, польська влада.","PeriodicalId":41096,"journal":{"name":"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.4000,"publicationDate":"2023-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2519-058x.28.287559","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q1","JCRName":"HISTORY","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

У статті досліджуються особливості ліквідації осередків “Просвіти” у Волинському воєводстві, що її здійснила польська влада у міжвоєнний період. Оскільки “Просвіти” на Волині не мали єдиної централізованої структури, як це було у сусідній Галичині, і діяли за окремими статутними документами, або ж не мали зареєстрованих статутів узагалі, польська влада скористалася цим моментом, аби заборонити діяльність національної організації українців. Враховуючи той факт, що “Просвіти” на Волині існували лише з прикінця Першої світової війни і не зуміли завоювати прихильність більшості волинян, польська влада намагалася перешкодити зростанню численності просвітянських осередків у першій половині 20-х рр. ХХ ст., а з рубежу 20–30-х рр. стала на шлях ліквідації “Просвіт”. І це не випадково, адже національна ідея, яка широко пропагувалася волинськими “Просвітами”, обстоювання Православної церкви, української мови та культури суперечило державницькій доктрині Другої Речі Посполитої: повній асиміляції українців та перетворення Польщі на моноетнічну державу. Метою дослідження є виявлення й аналіз особливостей ліквідації польською владою волинських “Просвіт” у міжвоєнний період, а також простеження еволюції позиції польської влади щодо діяльності та існування “Просвіт” на Волині. Методологічну основу пропонованої статті становлять принципи авторської об’єктивності, історизму, системності та науковості. Широко застосовано також історико-порівняльний та історико-системний методи. Наукова новизна статті опирається на залучення нових архівних документів, що вперше вводяться до наукового обігу, а також на вузькість дослідницького фокусу, адже досі не було опубліковано жодних матеріалів, які б простежували особливості ліквідації “Просвіт” на Волині у міжвоєнний період. Натомість наявні наукові публікації аналізували причини ліквідації “Просвіт” і мали радше описовий характер. Висновки. У результаті дослідження авторки дійшли висновку, що, враховуючи відсутність у волинських “Просвіт” єдиної об’єднавчої структури, польській державній адміністрації вдалося відносно швидко ліквідувати просвітянські осередки на Волині і замінити їх лояльними владі громадськими організаціями – “Просвітянськими хатами”. Процес ліквідації “Просвіт” розтягнувся у часі на п’ять-сім років, залежно від регіону Волині, ліквідації проходили хаотично, їх тривалість діяльності залежала від позиції керівництва (його здатності до опору). Найбільшою проблемою, з якою зіштовхнулися волинські “Просвіти”, стала передача майна і фінансів. Ключові слова. “Просвіти”, Волинь, ліквідація, Друга Річ Посполита, статутні документи,національна політика, польська влада.
战时波兰当局清理 volyn "缺口 "的特殊性
文章探讨了波兰当局在战时清算沃伦省 Prosvita 中心的特殊性。由于沃伦 "启蒙运动 "并不像邻近的加利西亚那样有一个统一的中央机构,而是根据不同的法定文件运作,或者根本没有注册章程,波兰当局便利用这一时机禁止乌克兰人全国性组织的活动。鉴于沃伦的 Prosvita 自第一次世界大战结束后才存在,且未能赢得大多数沃伦人的青睐,波兰当局在 20 世纪 20 年代前半期试图阻止教育中心数量的增长,并从 20 世纪 20 年代和 30 年代之交开始对 Prosvita 进行清算。这绝非偶然,因为沃伦 Prosvita 广泛宣传的民族思想,即捍卫东正教、乌克兰语言和文化,与波兰第二共和国的国家理论相抵触:即完全同化乌克兰人并将波兰转变为单一民族国家。本研究的目的是确定和分析波兰当局在战时清算沃伦 Prosvita 的特殊性,并追溯波兰当局对沃伦 Prosvita 活动和存在的立场的演变。拟撰写文章的方法论基础是作者客观性、历史性、系统性和科学性原则。同时还广泛采用了历史比较法和历史系统法。文章的科学新颖性在于首次引入科学流通的新档案文件的参与,以及研究重点的狭隘性, 因为迄今为止尚未出版任何材料来追溯战时在沃伦清算 Prosvita 的特殊性。相反,现有的学术出版物分析的是 Prosvita 被清算的原因,而且都是描述性的。结论。通过研究,作者得出结论认为,由于沃伦 "Prosvita "缺乏一个统一的结构,波兰国家行政机构设法较快地清理了沃伦的教育中心,并用忠于当局的公共组织--"Prosvitaanski huts "取而代之。清算 Prosvita 的过程根据沃伦地区的不同需要 5 到 7 年的时间,过程非常混乱,清算时间的长短取决于领导层的立场(他们的抵抗能力)。沃伦 Prosvita 面临的最大问题是财产和财务的转移。关键词"Prosvita、沃伦、清算、波兰-立陶宛第二联邦、法定文件、国家政策、波兰当局。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
CiteScore
0.50
自引率
66.70%
发文量
70
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信