{"title":"ПОБОРОВИЙ РЕЄСТР ДРОГОБИЦЬКОГО ПОВІТУ 1511 РОКУ","authors":"Роман ПУЙДА, Олег ЗАВЕРУХА","doi":"10.24919/2519-058x.28.287555","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження – проаналізувати та опублікувати поборовий реєстр Дрогобциького староства 1511 р. як історичне джерело. Методологія дослідження ґрунтується на принципі історизму та джерелознавчих методах, зокрема методі внутрішньої критики джерел, а також на вимогах археографії. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в історичній науці публікується поборовий реєстр Дрогобицького повіту 1511 року й аналізується як історичне джерело. Висновки. Отже, поборовий реєстр Перемишльської і Сяноцької земель 1511 р. зберігається у фонді “Archiwum Skarbu Koronnego” Головного Архіву давніх актів у Варшаві. Він увійшов до так званої “Księgi Poborowej”, котра поза тим містить інші поборові реєстри та фіскально-звітні документи за період з 1501 по 1589 р. Поява цього документу пов’язана з нападами татар і волохів (молдаван), що спонукала королівський уряд збирати податки для військового захисту підвладних територій. З огляду на це вальний Сейм в Пйотркові 7 лютого 1511 р. ухвалив збирання державного побору (“contributio publicarum”), який, по суті, був продовженням “вярдункового” побору (“contributio fertonum”), але мав збиратися впродовж двох років. Збирачем цього податку у Руському воєводстві був шляхтич Добеслав Хмелецький. Під час збирання побору здійснювалася письмова фіксація його розмірів та господарських “одиниць”, які виступали платниками: лани (селянські господарства, містилися на такій умовній одиниці виміру землі як дворище (лан), котре займало від 22 до 40 і більше гектарів орної землі і лук), млини, корчми, попівства. З поборового реєстру випливає, що в Дрогобицькому повіті, крім передмістя Дрогобича, було 40 сіл. Вони займали 328 ланів і півлану (з них королівських – 150 ланів, шляхетських – 178 і півлану). На території повіту на той час діяло 12 корчем, серед них і одна корчма-пивоварня. У реєстрі 1511 р. зафіксовано 15 млинів, з них 8 були вальниками (фолюшами), а також 25 попівств, що дає підстави говорити про існування такої ж кількості православних парафій Перемишльської єпархії Київської православної митрополії. Загальна кількість зібраних 1511 р. податків із поселень Дрогобицького повіту становила понад 164 марки (гривні). Ключові слова: поборовий реєстр, Перемишльська земля, Дрогобицький повіт, ДобеславХмелецький, дворище (лан), корчма, млин, попівство.","PeriodicalId":41096,"journal":{"name":"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.4000,"publicationDate":"2023-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2519-058x.28.287555","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q1","JCRName":"HISTORY","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета дослідження – проаналізувати та опублікувати поборовий реєстр Дрогобциького староства 1511 р. як історичне джерело. Методологія дослідження ґрунтується на принципі історизму та джерелознавчих методах, зокрема методі внутрішньої критики джерел, а також на вимогах археографії. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в історичній науці публікується поборовий реєстр Дрогобицького повіту 1511 року й аналізується як історичне джерело. Висновки. Отже, поборовий реєстр Перемишльської і Сяноцької земель 1511 р. зберігається у фонді “Archiwum Skarbu Koronnego” Головного Архіву давніх актів у Варшаві. Він увійшов до так званої “Księgi Poborowej”, котра поза тим містить інші поборові реєстри та фіскально-звітні документи за період з 1501 по 1589 р. Поява цього документу пов’язана з нападами татар і волохів (молдаван), що спонукала королівський уряд збирати податки для військового захисту підвладних територій. З огляду на це вальний Сейм в Пйотркові 7 лютого 1511 р. ухвалив збирання державного побору (“contributio publicarum”), який, по суті, був продовженням “вярдункового” побору (“contributio fertonum”), але мав збиратися впродовж двох років. Збирачем цього податку у Руському воєводстві був шляхтич Добеслав Хмелецький. Під час збирання побору здійснювалася письмова фіксація його розмірів та господарських “одиниць”, які виступали платниками: лани (селянські господарства, містилися на такій умовній одиниці виміру землі як дворище (лан), котре займало від 22 до 40 і більше гектарів орної землі і лук), млини, корчми, попівства. З поборового реєстру випливає, що в Дрогобицькому повіті, крім передмістя Дрогобича, було 40 сіл. Вони займали 328 ланів і півлану (з них королівських – 150 ланів, шляхетських – 178 і півлану). На території повіту на той час діяло 12 корчем, серед них і одна корчма-пивоварня. У реєстрі 1511 р. зафіксовано 15 млинів, з них 8 були вальниками (фолюшами), а також 25 попівств, що дає підстави говорити про існування такої ж кількості православних парафій Перемишльської єпархії Київської православної митрополії. Загальна кількість зібраних 1511 р. податків із поселень Дрогобицького повіту становила понад 164 марки (гривні). Ключові слова: поборовий реєстр, Перемишльська земля, Дрогобицький повіт, ДобеславХмелецький, дворище (лан), корчма, млин, попівство.