{"title":"ЛЬВІВСЬКИЙ ШЛЯХЕТСЬКИЙ СУД (1783 – 1855): ОРГАНІЗАЦІЯ, ФУНКЦІОНУВАННЯ, ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Ігор СМУТОК, Ігор ЗАВАЛЬНЮК","doi":"10.24919/2519-058x.28.287556","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження – здійснити інституційний аналіз діяльності Львівського шляхетського суду у контексті його виникнення, функціонування, організації роботи. Методологія дослідження базується на принципах історизму, верифікації, а також використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (просопографічних, історико-типологічних, історико-системних) методів. Наукова новизна: висвітлена історія створення і функціонування Львівського шляхетського суду. Проаналізовано урядовий апарат через призму розподілу обов’язків та добору урядовців, окреслено компетенції діяльності суду; з’ясовано правові засади його функціонування. Висновки: Львівський шляхетський суд постав як складова частина нової судової системи, що формувалася у перші десятиліття на теренах Галичини після входження її до складу Австрійської імперії. Львівський шляхетський суд розпочав діяльність у 1783 р. У німецькомовній версії за ним закріпилася назва Landrecht in Lemberg, у польськомовні – “sąd szlachecki”, у латиномовній – “Forum nobilium”. Суд мав розвинутий судово-урядницький апарат, що забезпечував його роботу. Керівний склад був представлений головою і радниками. Поточний документообіг забезпечували численний штат секретарів, протоколістів тощо. Його юрисдикція поширювалася на усю Галичину, а зі створенням аналогічних судів у Станіславові і Тарнові обмежилася територією Бережанського, Жовківського, Золочівського, Львівського, Перемишльського, Самбірського округів. У кожному з округів суд мав своє представництво, що складалося з коморників, таксаторів, інспекторів. Урядовці суду за етнічною, соціальною і конфесійною приналежністю творили строкату групу. Вочевидь, їх добирали, керуючись передовсім професійними якостями. Львівський шляхетський суд розглядав майнові суперечки, де однією зі сторін була шляхта. Насамперед це були власники доміній, однак не відмовляв у розгляді справ “вільній” шляхті. Окремі інституції, територіальні громади також могли звертатися до Львівського шляхетського суду. Правова діяльність суду опиралася на австрійське законодавство, з 1812 р. це був цивільний кодекс. Процесуальні питання також регулювалися окремим нормативним документом. Для організації роботи окремих працівників суд видавав власні нормативні документи. Ключові слова: Львівський шляхетський суд, Landrechte in Lemberg, Forum Nobilium,судочинство у Галичині у ХІХ ст., галицьке суспільство ХІХ ст.","PeriodicalId":41096,"journal":{"name":"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.4000,"publicationDate":"2023-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2519-058x.28.287556","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q1","JCRName":"HISTORY","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета дослідження – здійснити інституційний аналіз діяльності Львівського шляхетського суду у контексті його виникнення, функціонування, організації роботи. Методологія дослідження базується на принципах історизму, верифікації, а також використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (просопографічних, історико-типологічних, історико-системних) методів. Наукова новизна: висвітлена історія створення і функціонування Львівського шляхетського суду. Проаналізовано урядовий апарат через призму розподілу обов’язків та добору урядовців, окреслено компетенції діяльності суду; з’ясовано правові засади його функціонування. Висновки: Львівський шляхетський суд постав як складова частина нової судової системи, що формувалася у перші десятиліття на теренах Галичини після входження її до складу Австрійської імперії. Львівський шляхетський суд розпочав діяльність у 1783 р. У німецькомовній версії за ним закріпилася назва Landrecht in Lemberg, у польськомовні – “sąd szlachecki”, у латиномовній – “Forum nobilium”. Суд мав розвинутий судово-урядницький апарат, що забезпечував його роботу. Керівний склад був представлений головою і радниками. Поточний документообіг забезпечували численний штат секретарів, протоколістів тощо. Його юрисдикція поширювалася на усю Галичину, а зі створенням аналогічних судів у Станіславові і Тарнові обмежилася територією Бережанського, Жовківського, Золочівського, Львівського, Перемишльського, Самбірського округів. У кожному з округів суд мав своє представництво, що складалося з коморників, таксаторів, інспекторів. Урядовці суду за етнічною, соціальною і конфесійною приналежністю творили строкату групу. Вочевидь, їх добирали, керуючись передовсім професійними якостями. Львівський шляхетський суд розглядав майнові суперечки, де однією зі сторін була шляхта. Насамперед це були власники доміній, однак не відмовляв у розгляді справ “вільній” шляхті. Окремі інституції, територіальні громади також могли звертатися до Львівського шляхетського суду. Правова діяльність суду опиралася на австрійське законодавство, з 1812 р. це був цивільний кодекс. Процесуальні питання також регулювалися окремим нормативним документом. Для організації роботи окремих працівників суд видавав власні нормативні документи. Ключові слова: Львівський шляхетський суд, Landrechte in Lemberg, Forum Nobilium,судочинство у Галичині у ХІХ ст., галицьке суспільство ХІХ ст.