{"title":"РЕГУЛЯТОРНА КОНВЕРГЕНЦІЯ КРАЇН-ЧЛЕНІВ ЄС","authors":"О.І. Заяць, Т.В. Ярема, М.М. Чорномаз","doi":"10.32782/cmi/2023-6-9","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглянуто основні шляхи формування у Європейському Союзі нових інституцій конвергентної взаємодії. Ідентифіковано, що регуляторна конвергенція може виходити за межі контролю над рухом товарів і спільної економіко-торговельної політики Європейського Союзу щодо третіх країн. Визначено, що особливе місце у сучасній конвергентно-інтеграційній політиці ЄС посідає конкурентне регулювання у контексті розвитку секторальних взаємозв’язків при створенні інноваційних союзів європейського наукового простору. Обґрунтовано, що на особливу увагу заслуговує концепція “технологічного суверенітету”, оскільки вона інтегрує проблеми розвитку технологій та забезпечення суверенітету держави в єдину аналітичну категорію. Виявлено, що стратегічною метою Європейського Союзу є підвищення його ролі як глобального актора.","PeriodicalId":294563,"journal":{"name":"Управління змінами та інновації","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Управління змінами та інновації","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/cmi/2023-6-9","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розглянуто основні шляхи формування у Європейському Союзі нових інституцій конвергентної взаємодії. Ідентифіковано, що регуляторна конвергенція може виходити за межі контролю над рухом товарів і спільної економіко-торговельної політики Європейського Союзу щодо третіх країн. Визначено, що особливе місце у сучасній конвергентно-інтеграційній політиці ЄС посідає конкурентне регулювання у контексті розвитку секторальних взаємозв’язків при створенні інноваційних союзів європейського наукового простору. Обґрунтовано, що на особливу увагу заслуговує концепція “технологічного суверенітету”, оскільки вона інтегрує проблеми розвитку технологій та забезпечення суверенітету держави в єдину аналітичну категорію. Виявлено, що стратегічною метою Європейського Союзу є підвищення його ролі як глобального актора.