ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ПРИНЦИПУ РОЗУМНОСТІ СТРОКІВ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

Abstract

Стаття присвячена дослідженню проблемних аспектів принципу розумності строків розгляду судом справи в цивільному судочинстві України. Складається зі вступу, двох розділів, висновків і літератури. Метою статті є вирішення проблемних аспектів принципу розумності строків розгляду судом справи в цивільному судочинстві України на підставі аналізу наукових поглядів, теоретичних положень і законодавства. Методи. У роботі використовуються діалектичний і системний підходи наукового пізнання, а також такі методи дослідження, як логіко-семантичний, аксіоматичний, герменевтичний, догматичний (формально-логічний), аналіз і синтез. Результати. Досліджено розвиток наукового вчення стосовно формулювання дефініції «розумні строки», а також їхня важливість для цивільного правосуддя. Застосування комплексного методу до поширених думок учених дозволяє виокремити такі їх види. Перший об’єднує таких, які характеризують зазначену дефініцію, розкривають загальне бачення щодо своєчасності здійснення кожним учасником судового процесу особистих процедурних компетенцій. Другий вид узагальнює таких, які роблять акцент на специфічних рисах розумності строків. І, на завершення, третій вид налічує науковців, які визначають часовий інтервал поміж завершенням і початком здійснення права на захист особи як фундаментальну частину розумності термінів. Результатами статті є комплексне дослідження принципу розумності строків розгляду судом справи в цивільному судочинстві України та формулювання на підставі цього його авторської дефініції. Висновки. Зроблено висновки про подальшу актуалізацію цієї проблематики. Пропонується розглядати принцип розумності строків розгляду справи судом у цивільному процесуальному праві України як одне з найбільш загальних, основних вихідних положень цивільного судочинства, що визначає терміни, у які здійснюються неупереджені, справедливі та своєчасні вирішення та розгляд цивільних справ із ціллю ефективної охорони оспорюваних, невизнаних чи порушених інтересів держави, інтересів і прав юридичних осіб, інтересів, свобод або прав фізичних осіб.