РОЗУМІННЯ ДЕРЖАВИ В ЛІБЕРТАРІАНСТВІ

Вікторія Володимирівна Середюк
{"title":"РОЗУМІННЯ ДЕРЖАВИ В ЛІБЕРТАРІАНСТВІ","authors":"Вікторія Володимирівна Середюк","doi":"10.32999/ksu2307-8049/2023-4-1","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Автор ставить за мету дослідити розуміння держави, її ролі та призначення в межах течії лібертаріанства. У дослідженні використано історично-порівняльний, гіпотетико-дедуктивний, логічні (аналізу, синтезу) методи. Основними результатами дослідження є положення про те, що лібертаріанство виникає як реакція на перехід у Сполучених Штатах Америки лібералізму з першої третини ХХ століття до соціальних ідей. Згодом ідеї лібертаріанства поширюються у країнах Європи. Ідеологічною основою лібертаріанства виступають ідеї класичного економічного та політичного лібералізму, які обґрунтовують і захищають право приватної власності, індивідуальну економічну, політичну та моральну свободу, особисту недоторканість, вільний ринок, справедливість, обмеження держави законом, правовий порядок, невтручання держави у приватне життя особи. У лібертаріанстві використовується раціоналістична теорія суспільного договору. Роль держави в лібертаріанстві суворо обмежена, не допускається її втручання в усі сфери життя суспільства. Анархічні течії лібертаріанства пропонують цілковито замінити державні інституції на громадянські. Загалом лібертаріанство визнає повну свободу індивідів розпоряджатися своїм життям, тілом, власністю, повну відповідальність індивіда за своє життя, матеріальне утримання, медичне та пенсійне забезпечення. Держава має єдине призначення – підтриманням законності, правопорядку, забезпечення верховенства права. Лібертаріанство вимагає обмеження та розподілення державної влади на підставі писаної конституції. Не допускається зростання бюрократизму та державного апарату, вимагається зменшення або скасування податків. Індивіди на основі збережених від податків коштів мають право самі розпоряджатися ними на благодійництво або надання допомоги. Заперечуються соціальні права. Держава не бере на себе тягар їх забезпечення, так само вона не має права вирішувати питання збільшення та розподілу суспільного блага. Держава не визнається первинною, вона не дарує прав людини та сама потребує легітимації. Тому будь-яке законодавче звуження свобод має сприйматися суспільством насторожено. Автор доходить висновку про те, що розуміння держави в лібертаріанстві є спробою реалізації просвітницьких ідеалів свободи, власності, відповідальності за умови сучасних розвинених ринкових економік. Водночас лібертаріанські погляди визначені як ідеалістичні. Вони можуть бути застосовані в періоди економічних і політичних криз. Однак, на думку автора, недоліком розуміння держави в лібертаріанстві є те, що не вирішується проблема воєн у сучасному світі, не враховано те, що різні держави перебувають на різних сходинках економічного та політичного розвитку.","PeriodicalId":496612,"journal":{"name":"Naukovij vìsnik Hersonsʹkogo deržavnogo unìversitetu","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-09-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovij vìsnik Hersonsʹkogo deržavnogo unìversitetu","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32999/ksu2307-8049/2023-4-1","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

Автор ставить за мету дослідити розуміння держави, її ролі та призначення в межах течії лібертаріанства. У дослідженні використано історично-порівняльний, гіпотетико-дедуктивний, логічні (аналізу, синтезу) методи. Основними результатами дослідження є положення про те, що лібертаріанство виникає як реакція на перехід у Сполучених Штатах Америки лібералізму з першої третини ХХ століття до соціальних ідей. Згодом ідеї лібертаріанства поширюються у країнах Європи. Ідеологічною основою лібертаріанства виступають ідеї класичного економічного та політичного лібералізму, які обґрунтовують і захищають право приватної власності, індивідуальну економічну, політичну та моральну свободу, особисту недоторканість, вільний ринок, справедливість, обмеження держави законом, правовий порядок, невтручання держави у приватне життя особи. У лібертаріанстві використовується раціоналістична теорія суспільного договору. Роль держави в лібертаріанстві суворо обмежена, не допускається її втручання в усі сфери життя суспільства. Анархічні течії лібертаріанства пропонують цілковито замінити державні інституції на громадянські. Загалом лібертаріанство визнає повну свободу індивідів розпоряджатися своїм життям, тілом, власністю, повну відповідальність індивіда за своє життя, матеріальне утримання, медичне та пенсійне забезпечення. Держава має єдине призначення – підтриманням законності, правопорядку, забезпечення верховенства права. Лібертаріанство вимагає обмеження та розподілення державної влади на підставі писаної конституції. Не допускається зростання бюрократизму та державного апарату, вимагається зменшення або скасування податків. Індивіди на основі збережених від податків коштів мають право самі розпоряджатися ними на благодійництво або надання допомоги. Заперечуються соціальні права. Держава не бере на себе тягар їх забезпечення, так само вона не має права вирішувати питання збільшення та розподілу суспільного блага. Держава не визнається первинною, вона не дарує прав людини та сама потребує легітимації. Тому будь-яке законодавче звуження свобод має сприйматися суспільством насторожено. Автор доходить висновку про те, що розуміння держави в лібертаріанстві є спробою реалізації просвітницьких ідеалів свободи, власності, відповідальності за умови сучасних розвинених ринкових економік. Водночас лібертаріанські погляди визначені як ідеалістичні. Вони можуть бути застосовані в періоди економічних і політичних криз. Однак, на думку автора, недоліком розуміння держави в лібертаріанстві є те, що не вирішується проблема воєн у сучасному світі, не враховано те, що різні держави перебувають на різних сходинках економічного та політичного розвитку.
自由主义对国家的理解
作者旨在研究自由主义中对国家及其作用和目的的理解。研究采用了历史与比较、假设与演绎、逻辑(分析与综合)等方法。研究的主要结果是,自由主义的出现是对美国自由主义从二十世纪前三分之一过渡到社会思想的一种反应。随后,自由主义思想传播到欧洲国家。自由主义的思想基础是古典经济自由主义和政治自由主义的思想,这些思想证明私有财产权、个人经济、政治和道德自由、人格完整、自由市场、正义、法律对国家的限制、法律秩序以及国家不干涉个人私生活是正当的,并予以保护。自由主义以理性主义的社会契约理论为基础。在自由主义中,国家的作用受到严格限制,国家不得干涉社会的所有领域。自由主义的无政府主义思潮建议用民间机构完全取代国家机构。总的来说,自由主义承认个人有处置自己生命、身体和财产的完全自由,个人对自己的生命、物质支持、医疗保健和养老金负有全部责任。国家只有一个目的--维护法律和秩序,确保法治。自由主义要求在成文宪法的基础上限制和分配国家权力。不允许增加官僚机构和国家机器,要求减少或取消税收。个人有权自行支配从税收中节省下来的资金用于慈善或援助。社会权利被剥夺。国家不承担保障这些权利的责任,也无权决定公益的增加和分配。国家的首要地位没有得到承认,它不赋予人权,需要被合法化。因此,社会应谨慎看待任何对自由的立法限制。作者总结道,自由主义者对国家的理解是试图在现代发达市场经济中实现自由、财产和责任的启蒙理想。同时,自由主义观点被定义为理想主义。它们可以应用于经济和政治危机时期。然而,在作者看来,自由主义对国家的理解的缺点在于,它不能解决现代世界的战争问题,没有考虑到不同国家处于不同的经济和政治发展阶段这一事实。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:604180095
Book学术官方微信