{"title":"Гендерні аспекти звільнення чоловіків та жінок від відбування покарання з випробуванням","authors":"О. В. Одинцова","doi":"10.33766/2524-0323.101.174-184","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Статтю присвячено гендерним аспектам звільнення чоловіків та жінок від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням (ч. 1 ст. 75, ч. 1 ст. 79 КК України) в контексті вітчизняного законодавства у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 08.09.2005 № 2866-ІV, Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 № 5207-VI) та проєкту нового Кримінального кодексу. На підставі аналізу положень зазначених законів щодо поняття дискримінації за ознакою статі та форм дискримінації авторкою наведено аргументи на користь відсутності дискримінації за ознакою статі щодо чоловіків, які мають дітей до семи років, при звільненні їх від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України. Наявність у чоловіка дитини віком до семи років сама собою може знижувати істотним чином суспільну небезпечність чоловіка значно рідше в порівнянні з матерями дітей того ж віку, що обумовлено психофізичними й соціальними особливостями останніх. Тому факт наявності в чоловіка дитини віком до семи років має враховуватись судом у комплексі з іншими даними, про які йдеться в ч. 1 ст. 75 КК України; стосовно жінок робити це не обов’язково, що і передбачено ч. 1 ст. 79 КК України. У вітчизняному кримінальному законодавстві тривалий час діяли і поки що діють специфічні кримінально-правові інститути щодо жінок, сформувалось певне сприйняття ст.ст. 75, 79 КК України: сам факт того, що жінка є матір’ю дитини до семи років, розглядається як обставина, що істотно знижує її суспільну небезпечність. З огляду на це, автор не виключає того, що інший, незвичний для вітчизняної практики підхід до реалізації гендерної рівності чоловіків і жінок, реалізований у проєкті нового КК України, може провокувати ситуації, коли суди будуть ігнорувати ті психофізичні й соціальні особливості жінок та чоловіків, які б мали б враховуватись, з огляду на відмінності у їхній біологічній природі.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"174 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.101.174-184","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Статтю присвячено гендерним аспектам звільнення чоловіків та жінок від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням (ч. 1 ст. 75, ч. 1 ст. 79 КК України) в контексті вітчизняного законодавства у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 08.09.2005 № 2866-ІV, Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 № 5207-VI) та проєкту нового Кримінального кодексу. На підставі аналізу положень зазначених законів щодо поняття дискримінації за ознакою статі та форм дискримінації авторкою наведено аргументи на користь відсутності дискримінації за ознакою статі щодо чоловіків, які мають дітей до семи років, при звільненні їх від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України. Наявність у чоловіка дитини віком до семи років сама собою може знижувати істотним чином суспільну небезпечність чоловіка значно рідше в порівнянні з матерями дітей того ж віку, що обумовлено психофізичними й соціальними особливостями останніх. Тому факт наявності в чоловіка дитини віком до семи років має враховуватись судом у комплексі з іншими даними, про які йдеться в ч. 1 ст. 75 КК України; стосовно жінок робити це не обов’язково, що і передбачено ч. 1 ст. 79 КК України. У вітчизняному кримінальному законодавстві тривалий час діяли і поки що діють специфічні кримінально-правові інститути щодо жінок, сформувалось певне сприйняття ст.ст. 75, 79 КК України: сам факт того, що жінка є матір’ю дитини до семи років, розглядається як обставина, що істотно знижує її суспільну небезпечність. З огляду на це, автор не виключає того, що інший, незвичний для вітчизняної практики підхід до реалізації гендерної рівності чоловіків і жінок, реалізований у проєкті нового КК України, може провокувати ситуації, коли суди будуть ігнорувати ті психофізичні й соціальні особливості жінок та чоловіків, які б мали б враховуватись, з огляду на відмінності у їхній біологічній природі.