Клінічний “портрет” хворого з гострим коронарним синдромом у поєднанні з критичною ішемією нижніх кінцівок як критерій прогнозування та вибору тактики лікування
{"title":"Клінічний “портрет” хворого з гострим коронарним синдромом у поєднанні з критичною ішемією нижніх кінцівок як критерій прогнозування та вибору тактики лікування","authors":"Т. О. Добрянський, М. І. Швед, І. К. Венгер","doi":"10.11603/2414-4533.2021.4.12712","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета роботи: визначити вплив атеростенотичного ураження клубово-стегнового артеріального сегмента на тяжкість клінічного перебігу, вираження змін лабораторно-інструментальних параметрів та прогноз у хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST. \nМатеріали і методи. Обстежено 105 хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST в поєднанні з критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК) внаслідок стенотичного атеросклерозу клубово-стегнового артеріального сегмента (ІІІ–ІV ст. ХАІ) та 38 хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST без КІНК (група порівняння). Окрім загальноклінічних, лабораторних та інструментальних методів, додатково проводили ЕКГ, УЗД аорто-клубового та стегнового артеріальних сегментів, трансторакальну ЕхоКГ та КАГ для оцінки тяжкості анатомічного ураження ВА. Ризик внутрішньогоспітальної летальності прогнозували за шкалою GRACE. \nРезультати досліджень та їх обговорення. На ГКС (ІМ) у поєднанні з КІНК суттєво частіше (у 73 % випадків) хворіють чоловіки середнього і похилого віку (понад 55 років), які за гендерним цензом переважають над хворими жінками (10,7:1). Для них характерна наявність коморбідних станів (АГ, некомпенсованого ЦД 2 типу, МС, ХОЗЛ та таких факторів ризику ІХС, як дисліпідемія, куріння, вживання надмірних доз алкоголю та обтяжена спадковість). \nХарактерними рисами клінічного “портрету” хворого на ГКС (ІМ) з КІНК є тяжкий загальний стан хворого, який зумовлений наявністю комбінованого багатосудинного ураження вінцевих артерій (в 4,78 раза частіше, ніж при ізольованому ГКС) та більшим обʼємом міокардіального некрозу, ознаки гіпертрофії та ремоделювання з суттєвим зниженням систолічної (ФВ менше 50 %) та діастолічної функцій. Часта наявність життєво загрозливих ускладнень гострого періоду ІМ (порушень ритму і провідності та гострої серцевої недостатності визначали прогнозування високого ризику смертності за шкалою GRACE (172,7±12,7 бала)).","PeriodicalId":411721,"journal":{"name":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-02-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12712","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета роботи: визначити вплив атеростенотичного ураження клубово-стегнового артеріального сегмента на тяжкість клінічного перебігу, вираження змін лабораторно-інструментальних параметрів та прогноз у хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST.
Матеріали і методи. Обстежено 105 хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST в поєднанні з критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК) внаслідок стенотичного атеросклерозу клубово-стегнового артеріального сегмента (ІІІ–ІV ст. ХАІ) та 38 хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST без КІНК (група порівняння). Окрім загальноклінічних, лабораторних та інструментальних методів, додатково проводили ЕКГ, УЗД аорто-клубового та стегнового артеріальних сегментів, трансторакальну ЕхоКГ та КАГ для оцінки тяжкості анатомічного ураження ВА. Ризик внутрішньогоспітальної летальності прогнозували за шкалою GRACE.
Результати досліджень та їх обговорення. На ГКС (ІМ) у поєднанні з КІНК суттєво частіше (у 73 % випадків) хворіють чоловіки середнього і похилого віку (понад 55 років), які за гендерним цензом переважають над хворими жінками (10,7:1). Для них характерна наявність коморбідних станів (АГ, некомпенсованого ЦД 2 типу, МС, ХОЗЛ та таких факторів ризику ІХС, як дисліпідемія, куріння, вживання надмірних доз алкоголю та обтяжена спадковість).
Характерними рисами клінічного “портрету” хворого на ГКС (ІМ) з КІНК є тяжкий загальний стан хворого, який зумовлений наявністю комбінованого багатосудинного ураження вінцевих артерій (в 4,78 раза частіше, ніж при ізольованому ГКС) та більшим обʼємом міокардіального некрозу, ознаки гіпертрофії та ремоделювання з суттєвим зниженням систолічної (ФВ менше 50 %) та діастолічної функцій. Часта наявність життєво загрозливих ускладнень гострого періоду ІМ (порушень ритму і провідності та гострої серцевої недостатності визначали прогнозування високого ризику смертності за шкалою GRACE (172,7±12,7 бала)).