М. Ю. Гончарук-Хомин, В. В. Русин, А.Т. Кенюк, А.В. Бокоч, Л. В. Мельник
{"title":"АНАЛІЗ ПОШИРЕНОСТІ ПЕРИІМПЛАНТИТУ ЗА ДАНИМИ СИСТЕМАТИЧНИХ ОГЛЯДІВ НА ПАЦІЄНТ- ТА ІМПЛАНТАТ- ДОСЛІДЖУВАНИХ РІВНЯХ","authors":"М. Ю. Гончарук-Хомин, В. В. Русин, А.Т. Кенюк, А.В. Бокоч, Л. В. Мельник","doi":"10.35220/2523-420x/2022.1.8","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження. Проаналізувати показники поширеності патології периімплантиту за даними систематичних оглядів на імплантат- та пацієнт-досліджуваних рівнях, та їх взаємозв’язки з потенційними факторами впливу, ідентифікованими в ході мета-аналізів. Матеріали та методи. З метою формування первинної вибірки публікацій, асоційованих із поставленою метою дослідження, пошук таких здійснювався у базі даних “PubMed Central” з використанням розширених функцій запиту та застосуванням Mesh-термінів. Після реалізації пошуку за Mesh-термінами використовували фільтр “Systematic review”. Опрацювання відібраних наукових робіт передбачало проведення деталізованого контент-аналізу у відповідності до попередньо сформованих категорій. Наукова новизна. Проведений аналіз поширеності периімплантиту за даними систематичних оглядів на суб’єкт- та об’єкт-досліджуваних рівнях дозволив визначити наступні особливості, що стосувалися епідеміології периімплантаційних ускладнень: 1) поширеність периімплантиту на пацієнт-орієнтованому рівні перевищує показники поширеності периімплантиту на імплантат-орієнтованому рівні зі зростанням різниці між даними показниками при збільшенні співвідношення кількості встановлених інтраосальних опор на одного досліджуваного пацієнта; 2) застосування різних діагностичних підходів, а також різних рівнів порогових значень клінічних критеріїв діагностики периімплантиту провокує відмінності у встановлених рівнях поширеності периімплантиту серед проаналізованих досліджень. Висновки. Згідно результатів проаналізованих систематичних оглядів проблема уніфікації діагностичного підходу для клінічної ідентифікації випадків периімплантиту залишається остаточно невирішеною, та такою що наразі утруднює можливості для об’єктивної оцінки поширеності патології на рівні вибірок досліджуваних пацієнтів та імплантатів. Наявність пародонтиту в анамнезі, ідентифікація залишків фіксаційного цементу та дефіцит кератинізованої слизової за даними систематичних оглядів можуть бути категоризовані як фактори, асоційовані із вищою поширеністю патології периімплантиту. Геометричні особливості інтерфейсу з’єднання імплантат-абатмент потенційно можуть бути пов’язані зі специфічними тенденціями змін поширеності периімплантиту відносно встановленого середньостатистичного рівня.","PeriodicalId":273722,"journal":{"name":"Інновації в стоматології","volume":"70 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-09-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Інновації в стоматології","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35220/2523-420x/2022.1.8","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета дослідження. Проаналізувати показники поширеності патології периімплантиту за даними систематичних оглядів на імплантат- та пацієнт-досліджуваних рівнях, та їх взаємозв’язки з потенційними факторами впливу, ідентифікованими в ході мета-аналізів. Матеріали та методи. З метою формування первинної вибірки публікацій, асоційованих із поставленою метою дослідження, пошук таких здійснювався у базі даних “PubMed Central” з використанням розширених функцій запиту та застосуванням Mesh-термінів. Після реалізації пошуку за Mesh-термінами використовували фільтр “Systematic review”. Опрацювання відібраних наукових робіт передбачало проведення деталізованого контент-аналізу у відповідності до попередньо сформованих категорій. Наукова новизна. Проведений аналіз поширеності периімплантиту за даними систематичних оглядів на суб’єкт- та об’єкт-досліджуваних рівнях дозволив визначити наступні особливості, що стосувалися епідеміології периімплантаційних ускладнень: 1) поширеність периімплантиту на пацієнт-орієнтованому рівні перевищує показники поширеності периімплантиту на імплантат-орієнтованому рівні зі зростанням різниці між даними показниками при збільшенні співвідношення кількості встановлених інтраосальних опор на одного досліджуваного пацієнта; 2) застосування різних діагностичних підходів, а також різних рівнів порогових значень клінічних критеріїв діагностики периімплантиту провокує відмінності у встановлених рівнях поширеності периімплантиту серед проаналізованих досліджень. Висновки. Згідно результатів проаналізованих систематичних оглядів проблема уніфікації діагностичного підходу для клінічної ідентифікації випадків периімплантиту залишається остаточно невирішеною, та такою що наразі утруднює можливості для об’єктивної оцінки поширеності патології на рівні вибірок досліджуваних пацієнтів та імплантатів. Наявність пародонтиту в анамнезі, ідентифікація залишків фіксаційного цементу та дефіцит кератинізованої слизової за даними систематичних оглядів можуть бути категоризовані як фактори, асоційовані із вищою поширеністю патології периімплантиту. Геометричні особливості інтерфейсу з’єднання імплантат-абатмент потенційно можуть бути пов’язані зі специфічними тенденціями змін поширеності периімплантиту відносно встановленого середньостатистичного рівня.