{"title":"ФЕНОМЕН МЕДІАОСВІТИ В ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ","authors":"І. А. Хижняк, Олена Ішутіна","doi":"10.34142/2312-1548.2020.55.01","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Глобалізаційні процеси в суспільстві, а також швидкі темпи цифровізації актуалізують ролі освіти в умовах сьогодення. Сучасний освітній процес нерозривно пов’язаний із інформаційно-комунікаційними технологіями та засобами масової комунікації, що підкреслює актуальність досліджень у галузі медіаосвіти. Наявні розбіжності у трактуванні феномену медіаосвіти зумовили мету дослідження. Зауважено, що в нормативних документах медіаосвіта в Україні тлумачиться як складова освітнього процесу, спрямована на формування медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою традиційних (друковані видання, радіо, кіно, телебачення) і новітніх (комп’ютерно-опосередковане спілкування, Інтернет, мобільна телефонія) засобів масової комунікації. Автори проаналізували різні визначення медіаосвіти українських і зарубіжних науковців у контексті професійно-педагогічного дискурсу і дійшли висновку, що в науковому полі України паралельно функціонують розуміня медіаосвіти як вивчення медіа і навчання за допомогою медіа. Автори пояснюють цей факт взаємонакладанням двох запозичених із зарубіжної наукової термінології понять – медіаосвіта (media education) і вивчення медіа (media studies), які обидва спрямовані на формування і розвиток медіаграмотності (media literacy) особистості. Зважаючи на багатогранність феномену медіаосвіти, автори зауважують розбіжності у трактуванні цього поняття зарубіжними і вітчизняними науковцями: у зарубіжних дослідження наголошено на формуванні особистості автономної від медіа, здатної критично мислити і аналізувати медіатексти. У вітчизняних дослідженнях медіаосвіта більше спрямована на підготовку особистості до життя і ефективної взаємодії в інформаційному суспільстві, а також на формування готовності працювати з медіаобладнанням та використовувати можливості медіа в освітньому процесі.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2020.55.01","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Глобалізаційні процеси в суспільстві, а також швидкі темпи цифровізації актуалізують ролі освіти в умовах сьогодення. Сучасний освітній процес нерозривно пов’язаний із інформаційно-комунікаційними технологіями та засобами масової комунікації, що підкреслює актуальність досліджень у галузі медіаосвіти. Наявні розбіжності у трактуванні феномену медіаосвіти зумовили мету дослідження. Зауважено, що в нормативних документах медіаосвіта в Україні тлумачиться як складова освітнього процесу, спрямована на формування медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою традиційних (друковані видання, радіо, кіно, телебачення) і новітніх (комп’ютерно-опосередковане спілкування, Інтернет, мобільна телефонія) засобів масової комунікації. Автори проаналізували різні визначення медіаосвіти українських і зарубіжних науковців у контексті професійно-педагогічного дискурсу і дійшли висновку, що в науковому полі України паралельно функціонують розуміня медіаосвіти як вивчення медіа і навчання за допомогою медіа. Автори пояснюють цей факт взаємонакладанням двох запозичених із зарубіжної наукової термінології понять – медіаосвіта (media education) і вивчення медіа (media studies), які обидва спрямовані на формування і розвиток медіаграмотності (media literacy) особистості. Зважаючи на багатогранність феномену медіаосвіти, автори зауважують розбіжності у трактуванні цього поняття зарубіжними і вітчизняними науковцями: у зарубіжних дослідження наголошено на формуванні особистості автономної від медіа, здатної критично мислити і аналізувати медіатексти. У вітчизняних дослідженнях медіаосвіта більше спрямована на підготовку особистості до життя і ефективної взаємодії в інформаційному суспільстві, а також на формування готовності працювати з медіаобладнанням та використовувати можливості медіа в освітньому процесі.