KINDER IM NACHKRIEGS-WIEN IN JOSEPH ROTHS FEUILLETONS VON 1919/20

Abstract

Стаття присвячена дослідженню особливостей зображення класиком австрійської літератури ХХ ст., уродженцем Бродів на Галичині Йозефом Ротом (1894–1939), місця і ролі дітей в умовах повоєнного Відня на сторінках ліво-ліберальної місцевої газети «Der Neue Tag» у 1919–1920 рр. Зовнішнім тлом досліджуваної проблеми є розпад національно-державного порядку довоєнної Європи, руйнування колишніх ціннісних і культурних структур, долі «втраченого покоління». Стверджується, що ці чинники відображали ситуацію бездомності, абсолютної відчуженості і порожнечі в індивідуальному, соціальному і метафізичному сенсі безіменних героїв фейлетонів Й. Рота, які можна розглядати як авторську журналістську реакцію на соціальні проблеми досліджуваного хронотопу. Зазначається, що більшість з проаналізованих текстів Й. Рота опубліковані у тематичній газетній рубриці «віденські симптоми», присвяченій зокрема описові проблеми дітей найбідніших і найнезахищеніших верств міського населення столиці Австрійської Республіки. Як журналіст Й. Рот вказує на жалюгідні умови їхнього життя, соціальне страждання і власне обурення бездіяльністю інститутів влади щодо фактів невідвідування дітьми-сиротами закладів освіти. Підкреслюється, що Й. Рот у проаналізованих фейлетонах висловлювався з величезним ентузіазмом про освітню реформу 1919–1934 рр. австрійського політика соціал-демократа, реформатора шкільної освіти Отто Ґльокеля, вважаючи, що її реалізація змінить австрійську молодь, яка протистоятиме крайнім політичним ідеологіям. З’ясовується, що на підставі вивчення досвіду окремих сімей у фейлетонах Й. Рота можна стверджувати про певну закономірність розвитку майбутнього дітей, їхньої фактичної приреченості повторювати долю своїх батьків. Результати дослідження. Висновується, що зображення дітей в умовах повоєнного Відня у фейлетонах майбутнього австрійського класика можна вважати особливим прикладом переплетіння тогочасних проблем моралі, локальної політики та шкільної освіти, детермінованого суб’єктивізмом Й. Рота як журналіста-початківця.