СТАТИСТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Abstract

Обґрунтовано актуальність статистичного оцінювання та моделювання інвестиційної привабливості України. Зазначено, що важливу роль щодо залучення іноземного капіталу відіграє інвестиційний клімат країни. Існує низка проблем в частині інвестиційного менеджменту, зокрема, недосконалість нормативно-правового законодавства України, наростаючі фінансові ризики, низька інвестиційна активність власних інвесторів тощо. В ході аналізу встановлено, що показники експортно-імпортної діяльності країни суттєво впливають на залучення прямих іноземних інвестицій. Так, у 2020 р. порівняно з 2015 р. рівень прямих іноземних інвестицій у ВВП зменшився на 45%, що було спричинено негативним впливом імпортної квоти України, що становила 57% у 2015 р. та 40,4% у 2020 р., відповідно. Для оцінювання рівномірності територіального розподілу прямих іноземних інвестицій в Україні обчислено коефіцієнти локалізації та концентрації, які засвідчили про високий ступінь концентрації прямих іноземних інвестицій в окремих регіонах України, а саме в м. Київ (6,36) та Дніпропетровській (1,23) області. Нерівномірність розподілу частки ПІІ та частки зайнятого населення підтверджує розрахований коефіцієнт концентрації, що становить 0,48. Авторами здійснено кластерний аналіз регіонів України за інвестиційною привабливістю. До першого кластеру віднесено Дніпропетровську та Донецьку області, як промислові центри України, що характеризуються потужним виробничим потенціалом. Київ віднесено до окремого кластеру, як нетиповий регіон, що займає вигідне економіко-географічне положення, має добре розвинену інфраструктуру, потужний промисловий комплекс, високі показники соціально-економічного розвитку тощо. До другого кластеру віднесено всі решта (22) регіони України, які утворюють однорідну групу із середніми значеннями досліджуваних показників. Проаналізовано взаємозалежність між обсягами прямих іноземних інвестицій та макроекономічними показниками: обсягом експорту та імпорту, ВВП, курсом долара США, індексом споживчих цін, фактором часу. За результатами кореляційного аналізу встановлені висококорельовані змінні, які було вилучено з аналізу. Побудовано дві моделі, що описують взаємозв’язок ПІІ з показниками ЗЕД.