ГЕРМЕНЕВТИКА АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ В КОНТЕКСТІ ДУХОВНОЇ ПАРАДИГМИ ПСИХОЛОГІЇ

Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки Pub Date : 2020-12-29 DOI:10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).05

Ольга Климишин

{"title":"ГЕРМЕНЕВТИКА АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ В КОНТЕКСТІ ДУХОВНОЇ ПАРАДИГМИ ПСИХОЛОГІЇ","authors":"Ольга Климишин","doi":"10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).05","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"В умовах проведення освітніх реформ з орієнтацією на європейські стандарти виникає необхідність осмислення фундаментальних цінностей, на яких повинен базуватися і реалізовуватися освітній процес. У статті висвітлено результати дослідження академічної доброчесності як конгломерату духовних цінностей, що презентують особистісну позицію представника академічної спільноти в освітньому просторі. Мета дослідження: розкрити зміст феномена академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології. Завдання дослідження: 1) означити методологічні положення духовної парадигми психології; 2) розкрити зміст ціннісних спектрів академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології. Для розкриття змісту феномена академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології були використані теоретичні методи – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення і систематизація теоретичних підходів і поглядів до проблеми академічної доброчесності, психологічна герменевтика. Висхідним положенням аналізу академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології є розгляд особистості представника академічної спільноти як ноологічної сутності, що характеризується потенційною універсальністю, творчо-вольовою спрямованістю, іманентною здатністю до вибору добра та заперечення зла, онтологічною налаштованістю до самопізнання та самовизначення заради утвердження трансцендентних духовних цінностей. Духовні цінності, які становлять суть академічної доброчесності, актуалізуються в свідомості студента, викладача (відповідно до конкретної ситуації вибору в умовах освітнього процесу), проходять щоразу «внутрішнє переосмислення» крізь призму деонтичного вибору та прийняття відповідальності за його здійснення, за наслідки, після чого відбувається реалізація цих цінностей у вчинковий спосіб. \nЛітература \n \nАнтоненко, И.В. (2004). Доверие: социально-психологический феномен. (Монографія). Москва : Социум. \nБахтин, М.М. (1979). Эстетика словесного творчества. Москва : Искусство. \nВасилюк, Ф.Е. (1984). Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). Москва : Изд-во Моск. Ун-та. \nВыготский, Л.С. (2000). Психология. Москва : Изд-во ЭКСМО-Пресс. \nЗинченко, В.П. (2002). Размышления о душе и ее воспитании. Вопросы философии, 2, 119–136. \nЄрмоленко, А.М. (1999). Комунікативна практична філософія. Київ : Лібра. \nКиричук, О.В., Киричук, В.О., & Киричук, В.В. (2008). Народження та зростання духовної особистості: теорія, діагностика, тренінг. Київ : ВМГО «Союз обдарованої молоді». \nКлимишин, О.І. (2013). Християнсько-психологічні основи духовного розвитку особистості (Дис. д-ра. психол. наук). Київ. \nКон, И.С. (1983). Словарь по этике. Москва : Политиздат. \nКупрейченко, А.Б. (2008). Психология доверия и недоверия. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН». \nМалахов, В.А. (2008). Право бути собою. Київ : ДУХ і ЛІТЕРА. \nМоскалець, В.П. (1994). Психологічне обґрунтування української національної школи. Львів : Світ. \nНалимов, В.В. & Дрогалина, Ж.А. (1984). Вероятностная модель бессознательного. Бессознательное как проявление семантической вселенной. Психологический журнал, 5(6), 111–121. \nСавчин, М. (2019). Здоров’я людини: духовний, особистісний і тілесний виміри. (Монографія). Дрогобич : ПП ПОСВІТ. \nСавчин, М. (2011). Дослідження особистості в контексті духовної парадигми психології. Психологія особистості, 1, 191–199. \nСкрипкина, Т.П. (2000). Психология доверия. Москва : Издательский центр «Академия». \nСафонов, В.С. (1978). Особенности доверительного общения (Автореф. дис. канд. психол. наук). Москва. \nТофтул, М.Г. (2014). Сучасний словник з етики. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. \nФініков, Т. (2016). Академічна доброчесність: глобальний контекст та національна потреба. Т.В. Фінікова & А.Є. Артюхова (Ред.), Академічна чесність як основа сталого розвитку університету. (с. 9–37). Київ: Таксон. Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/0ByePGdGpHh6Wa1NoR3g4S1FaWVE/view \nФішман, Т. (Ред.). (1999). Фундаментальні цінності академічної доброчесності. Клемсон : Університет Клемсон. Режим доступу: http://www.academicintegrity.org/icai/ \nФранк, С.Л. (1992). Духовные основы общества. Москва : Республика. \nФранкл, В. (1997). Доктор и душа. Санкт-Петербург : «Ювента». \n","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).05","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Abstract

В умовах проведення освітніх реформ з орієнтацією на європейські стандарти виникає необхідність осмислення фундаментальних цінностей, на яких повинен базуватися і реалізовуватися освітній процес. У статті висвітлено результати дослідження академічної доброчесності як конгломерату духовних цінностей, що презентують особистісну позицію представника академічної спільноти в освітньому просторі. Мета дослідження: розкрити зміст феномена академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології. Завдання дослідження: 1) означити методологічні положення духовної парадигми психології; 2) розкрити зміст ціннісних спектрів академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології. Для розкриття змісту феномена академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології були використані теоретичні методи – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення і систематизація теоретичних підходів і поглядів до проблеми академічної доброчесності, психологічна герменевтика. Висхідним положенням аналізу академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології є розгляд особистості представника академічної спільноти як ноологічної сутності, що характеризується потенційною універсальністю, творчо-вольовою спрямованістю, іманентною здатністю до вибору добра та заперечення зла, онтологічною налаштованістю до самопізнання та самовизначення заради утвердження трансцендентних духовних цінностей. Духовні цінності, які становлять суть академічної доброчесності, актуалізуються в свідомості студента, викладача (відповідно до конкретної ситуації вибору в умовах освітнього процесу), проходять щоразу «внутрішнє переосмислення» крізь призму деонтичного вибору та прийняття відповідальності за його здійснення, за наслідки, після чого відбувається реалізація цих цінностей у вчинковий спосіб. Література Антоненко, И.В. (2004). Доверие: социально-психологический феномен. (Монографія). Москва : Социум. Бахтин, М.М. (1979). Эстетика словесного творчества. Москва : Искусство. Василюк, Ф.Е. (1984). Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). Москва : Изд-во Моск. Ун-та. Выготский, Л.С. (2000). Психология. Москва : Изд-во ЭКСМО-Пресс. Зинченко, В.П. (2002). Размышления о душе и ее воспитании. Вопросы философии, 2, 119–136. Єрмоленко, А.М. (1999). Комунікативна практична філософія. Київ : Лібра. Киричук, О.В., Киричук, В.О., & Киричук, В.В. (2008). Народження та зростання духовної особистості: теорія, діагностика, тренінг. Київ : ВМГО «Союз обдарованої молоді». Климишин, О.І. (2013). Християнсько-психологічні основи духовного розвитку особистості (Дис. д-ра. психол. наук). Київ. Кон, И.С. (1983). Словарь по этике. Москва : Политиздат. Купрейченко, А.Б. (2008). Психология доверия и недоверия. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН». Малахов, В.А. (2008). Право бути собою. Київ : ДУХ і ЛІТЕРА. Москалець, В.П. (1994). Психологічне обґрунтування української національної школи. Львів : Світ. Налимов, В.В. & Дрогалина, Ж.А. (1984). Вероятностная модель бессознательного. Бессознательное как проявление семантической вселенной. Психологический журнал, 5(6), 111–121. Савчин, М. (2019). Здоров’я людини: духовний, особистісний і тілесний виміри. (Монографія). Дрогобич : ПП ПОСВІТ. Савчин, М. (2011). Дослідження особистості в контексті духовної парадигми психології. Психологія особистості, 1, 191–199. Скрипкина, Т.П. (2000). Психология доверия. Москва : Издательский центр «Академия». Сафонов, В.С. (1978). Особенности доверительного общения (Автореф. дис. канд. психол. наук). Москва. Тофтул, М.Г. (2014). Сучасний словник з етики. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. Фініков, Т. (2016). Академічна доброчесність: глобальний контекст та національна потреба. Т.В. Фінікова & А.Є. Артюхова (Ред.), Академічна чесність як основа сталого розвитку університету. (с. 9–37). Київ: Таксон. Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/0ByePGdGpHh6Wa1NoR3g4S1FaWVE/view Фішман, Т. (Ред.). (1999). Фундаментальні цінності академічної доброчесності. Клемсон : Університет Клемсон. Режим доступу: http://www.academicintegrity.org/icai/ Франк, С.Л. (1992). Духовные основы общества. Москва : Республика. Франкл, В. (1997). Доктор и душа. Санкт-Петербург : «Ювента».

查看原文本刊更多论文

在以欧洲标准为重点的教育改革背景下，有必要了解教育过程所应依据和实施的基本价值观。本文重点介绍了对学术诚信的研究成果，学术诚信是精神价值观的集合体，代表了学术界代表在教育领域的个人立场。研究目的：揭示心理学精神范式背景下学术诚信现象的内涵。研究目标1）明确心理学精神范式的方法论规定；2）揭示心理学精神范式背景下学术诚信价值谱系的内涵。为了揭示心理学精神范式背景下学术诚信现象的内涵，采用了理论方法--对学术诚信问题的理论方法和观点进行分析、综合、比较、概括和系统化，心理学诠释学。在心理学精神范式的背景下分析学术诚信问题的出发点是将学术界代表的人格视为一个神学实体，其特点是潜在的普遍性、创造性和意志取向、择善拒恶的内在能力、为肯定超验的精神价值而进行自我认识和自我决定的本体论倾向。构成学术诚信精髓的精神价值观在学生和教师的头脑中（根据教育过程中选择的具体情况）得以实现，通过道义选择的棱镜进行 "内部反思"，并接受对其实施和后果的责任，之后这些价值观以实际方式得以实施。参考文献 Antonenko, I.V. (2004).信任：社会和心理现象》（专著）。莫斯科：Sotsium. Bakhtin, M.M. (1979).语言创造美学》。莫斯科：艺术。Vasilyuk, F.E. (1984).经验心理学（克服危急情况的分析）。莫斯科：Izdvo Moskovskogo Univ.Vygotskii, L. (1984).Vygotskii, L.S. (2000).心理学》。莫斯科：Eksmo-Press 出版社。 Zinchenko, V.P. (2002).哲学问题》，2，119-136。Yermolenko, A.M. (1999).交际实践哲学》。基辅：Libra.Kirichuk, O.V., Kirichuk, V.O., & Kirichuk, V.V. (2008).精神人格的诞生与成长：理论、诊断、培训》。基辅：全乌克兰公共组织 "天才少年联盟"。 Klymyshyn, O.I. (2013).人格精神发展的基督教和心理学基础》（心理学博士）。基辅。 Cohn, I.S. (1983).道德词典》。莫斯科：Politizdat.Kupreichenko, A.B. (2008).信任与不信任心理学》。莫斯科：俄罗斯科学院心理学研究所。Malakhov, V.A. (2008).做自己的权利》。基辅：Dukh i Litera。Moskalets, V.P. (1994).乌克兰国立学校的心理基础》。利沃夫： Svit：Svit.Nalimov, V.V. & Drogalina, J.A. (1984).无意识的概率模型。无意识是语义宇宙的一种表现形式。心理杂志》，5（6），111-121。Savchyn, M. (2019).人类健康：精神、个人和身体层面（专著）。Drohobych：PE POSVIT.Savchyn, M. (2011).心理学精神范式背景下的人格研究》。人格心理学》，1，191-199。 Skripkina, T.P. (2000).信任心理学》。莫斯科：Akademia 出版中心。Safonov, V.S. (1978).信任交流的特征》（博士论文）。莫斯科：莫斯科大学出版社。Toftul, M.G. (2014).现代伦理学词典》。日托米尔：日托米尔国立大学出版社。Finikov, T. (2016).学术诚信：全球背景与国家需求》。In T.V. Finikova & A.E. Artyukhova (Eds.), Academic Integrity as a basis for sustainable development of the university (pp. 9-37).Kyiv: Takson.访问模式：https://drive.google.com/file/d/0ByePGdGpHh6Wa1NoR3g4S1FaWVE/view Fishman, T. (Ed.) (1999).Fishman, T. (Ed.) (1999).Clemson：Clemson: Clemson University Press.Available at：http://www.academicintegrity.org/icai/ Frank, S.L. (1992).社会的精神基础》。莫斯科：Respublika。Frankl, V. (1997).医生与灵魂》。圣彼得堡：Juventa.

本文章由计算机程序翻译，如有差异，请以英文原文为准。

求助全文

约1分钟内获得全文求助全文

来源期刊

Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки

自引率

0.00%

发文量