{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ У ФОРМІ ПЕРЕВІРОК НЕРЕЗИДЕНТІВ – ПЛАТНИКІВ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ","authors":"В. І. Лабадін","doi":"10.32782/klj/2023.2.23","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Статтю присвячено дослідженню особливостей податкового контролю у формі перевірок нерезидентів – платників податку на додану вартість. Встановлено, що оскільки нерезиденти як платники податку на додану вартість мають низку податкових прав і обов’язків, такі нерезиденти можуть підлягати заходам податковому контролю. Це обумовлює актуальність дослідження особливостей перевірки як форми контролю за дотриманням такими нерезидентами податкового законодавства. З’ясовано, що спрощені податкові декларації, які складаються і подаються нерезидентами як платниками податку на додану вартість, підлягають виключно камеральній спеціальній перевірці, зміст і порядок проведення якої врегульовано спеціальними нормами Податкового кодексу України. На основі порівняльного аналізу камеральної спеціальної перевірки з камеральною перевіркою, зміст і порядок проведення якої врегульовано загальними нормами Податкового кодексу України, встановлені спільні ознаки цих перевірок, насамперед у частині підстави проведення, відсутності обов’язку оформлювати рішення про проведення перевірки, відсутності обов’язку оформлювати документ (зокрема, довідку) за результатами перевірки, якщо не були встановлені порушення законодавства. Водночас встановлено, що між цими перевірками є низка відмінностей. Основні відмінності камеральної спеціальної перевірки від камеральної перевірки полягають у відмінних строках проведення, порядку проведення (зважаючи на можливість запитувати у платника податку інформацію і документи при проведенні камеральної спеціальної перевірки, на відміну від камеральної перевірки), порядку оформлення результатів (у разі виявлення порушень за результатами камеральної спеціальної перевірки складається податкове повідомлення, тоді як у разі виявлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт, і вже на підставі інформації акту може складатися податкове повідомлення-рішення). Можливість контролюючих органів запитувати в рамках камеральної спеціальної перевірки інформацію і документи у платника податку суттєво відрізняє цю перевірку від камеральної та у цьому елементі камеральна спеціальна перевірка більше тяжіє до документальної невиїзної перевірки. Підсумовано, що камеральна спеціальна перевірка містить ознаки камеральної і документальної перевірки. При цьому, особливості камеральної спеціальної перевірки обумовлені насамперед наявністю особливого правового регулювання оподаткування операцій з постачання електронних послуг, яке встановлене для нерезидентів. Ці особливості повинні сприяти адмініструванню податку на додану вартість, який нараховується і сплачується нерезидентами.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-08-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Kyiv Law Journal","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.2.23","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Статтю присвячено дослідженню особливостей податкового контролю у формі перевірок нерезидентів – платників податку на додану вартість. Встановлено, що оскільки нерезиденти як платники податку на додану вартість мають низку податкових прав і обов’язків, такі нерезиденти можуть підлягати заходам податковому контролю. Це обумовлює актуальність дослідження особливостей перевірки як форми контролю за дотриманням такими нерезидентами податкового законодавства. З’ясовано, що спрощені податкові декларації, які складаються і подаються нерезидентами як платниками податку на додану вартість, підлягають виключно камеральній спеціальній перевірці, зміст і порядок проведення якої врегульовано спеціальними нормами Податкового кодексу України. На основі порівняльного аналізу камеральної спеціальної перевірки з камеральною перевіркою, зміст і порядок проведення якої врегульовано загальними нормами Податкового кодексу України, встановлені спільні ознаки цих перевірок, насамперед у частині підстави проведення, відсутності обов’язку оформлювати рішення про проведення перевірки, відсутності обов’язку оформлювати документ (зокрема, довідку) за результатами перевірки, якщо не були встановлені порушення законодавства. Водночас встановлено, що між цими перевірками є низка відмінностей. Основні відмінності камеральної спеціальної перевірки від камеральної перевірки полягають у відмінних строках проведення, порядку проведення (зважаючи на можливість запитувати у платника податку інформацію і документи при проведенні камеральної спеціальної перевірки, на відміну від камеральної перевірки), порядку оформлення результатів (у разі виявлення порушень за результатами камеральної спеціальної перевірки складається податкове повідомлення, тоді як у разі виявлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт, і вже на підставі інформації акту може складатися податкове повідомлення-рішення). Можливість контролюючих органів запитувати в рамках камеральної спеціальної перевірки інформацію і документи у платника податку суттєво відрізняє цю перевірку від камеральної та у цьому елементі камеральна спеціальна перевірка більше тяжіє до документальної невиїзної перевірки. Підсумовано, що камеральна спеціальна перевірка містить ознаки камеральної і документальної перевірки. При цьому, особливості камеральної спеціальної перевірки обумовлені насамперед наявністю особливого правового регулювання оподаткування операцій з постачання електронних послуг, яке встановлене для нерезидентів. Ці особливості повинні сприяти адмініструванню податку на додану вартість, який нараховується і сплачується нерезидентами.