{"title":"ПОШИРЕНІСТЬ ЦЕРВІКАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ СЕРЕД МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ І ЇЇ ЗВ’ЯЗОК ІЗ ПРОЯВАМИ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО НАПРУЖЕННЯ","authors":"І.І. Заболотна, Т.Л. Богданова, Сергій Дубина","doi":"10.35220/2523-420x/2022.2.4","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження. Аналіз частоти і розподілу цервікальних уражень зубів у молодих людей Донецької області, оцінка їх зв’язку із проявами психоемоційного напруження. Методи дослідження. Були обстежені 272 пацієнти (середній вік 24,3±6,9 роки) на наявність пришийкової патології зубів і парафункціональних рухів жувальних м’язів, клінічних симптомів бруксизму і м’язово-суглобової дисфункції СНЩС, опитані на предмет скарг на частий головний біль і перевтому. Рівень особистісної тривожності визначали за шкалою самооцінки тривоги Ч.Д. Спілбергера у адаптації Ю.Л. Ханіна. Наукова новизна. Цервікальні ураження зубів діагностувались у 43,4% обстежених, значна частина з яких була клиноподібними дефектами (у 60 пацієнтів), що у 8,3% випадків сполучались з ерозіями емалі. Більш поширеною пришийкова патологія була на нижній щелепі: карієс – на других премолярах ліворуч, ерозія емалі і клиноподібний дефект – на перших молярах і перших премолярах, відповідно, однаково часто з обох сторін. З віком глибина клиноподібних дефектів достовірно збільшувалась (p<0,01). Був визначений слабкий прямий зв’язок між виникненням пришийкового карієсу і статтю (р=0,044). Спостерігалась слабка пряма кореляція між наявністю скарг на перевтому і частий головний біль і рівнем особистісної тривожності (р<0,005). У пацієнтів з пришийковим карієсом був виявлений відносно сильний прямий зв’язок між скаргами на головний біль і рівнем особистісної тривожності (р=0,005). Серед осіб з клиноподібним дефектом достовірно більш поширеним було прикушування і облизування губ, з пришийковим карієсом – м’язово-суглобова дисфункція СНЩС і бруксизм (р<0,05). Визначався прямий зв’язок між патологією СНЩС і жувальних м’язів і рівнем особистісної тривожності, скаргами на перевтому, звичкою щільно стуляти зуби (р<0,05). Існувала слабка пряма кореляція між наявністю ерозії емалі і парафункцією щільно стуляти зуби (р=0,031). Спостерігався прямий зв’язок між клінічними симптомами бруксизму і патологією жувальних м’язів, звичками щільно стуляти зуби і прикушувати і облизувати губи (р<0,05). Висновки. Визначені зв’язки між цервікальними ураженнями зубів і проявами психоемоційного напруження рекомендуємо враховувати при розробці індивідуального підходу до лікувально-профілактичних заходів.","PeriodicalId":273722,"journal":{"name":"Інновації в стоматології","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-02-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Інновації в стоматології","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35220/2523-420x/2022.2.4","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета дослідження. Аналіз частоти і розподілу цервікальних уражень зубів у молодих людей Донецької області, оцінка їх зв’язку із проявами психоемоційного напруження. Методи дослідження. Були обстежені 272 пацієнти (середній вік 24,3±6,9 роки) на наявність пришийкової патології зубів і парафункціональних рухів жувальних м’язів, клінічних симптомів бруксизму і м’язово-суглобової дисфункції СНЩС, опитані на предмет скарг на частий головний біль і перевтому. Рівень особистісної тривожності визначали за шкалою самооцінки тривоги Ч.Д. Спілбергера у адаптації Ю.Л. Ханіна. Наукова новизна. Цервікальні ураження зубів діагностувались у 43,4% обстежених, значна частина з яких була клиноподібними дефектами (у 60 пацієнтів), що у 8,3% випадків сполучались з ерозіями емалі. Більш поширеною пришийкова патологія була на нижній щелепі: карієс – на других премолярах ліворуч, ерозія емалі і клиноподібний дефект – на перших молярах і перших премолярах, відповідно, однаково часто з обох сторін. З віком глибина клиноподібних дефектів достовірно збільшувалась (p<0,01). Був визначений слабкий прямий зв’язок між виникненням пришийкового карієсу і статтю (р=0,044). Спостерігалась слабка пряма кореляція між наявністю скарг на перевтому і частий головний біль і рівнем особистісної тривожності (р<0,005). У пацієнтів з пришийковим карієсом був виявлений відносно сильний прямий зв’язок між скаргами на головний біль і рівнем особистісної тривожності (р=0,005). Серед осіб з клиноподібним дефектом достовірно більш поширеним було прикушування і облизування губ, з пришийковим карієсом – м’язово-суглобова дисфункція СНЩС і бруксизм (р<0,05). Визначався прямий зв’язок між патологією СНЩС і жувальних м’язів і рівнем особистісної тривожності, скаргами на перевтому, звичкою щільно стуляти зуби (р<0,05). Існувала слабка пряма кореляція між наявністю ерозії емалі і парафункцією щільно стуляти зуби (р=0,031). Спостерігався прямий зв’язок між клінічними симптомами бруксизму і патологією жувальних м’язів, звичками щільно стуляти зуби і прикушувати і облизувати губи (р<0,05). Висновки. Визначені зв’язки між цервікальними ураженнями зубів і проявами психоемоційного напруження рекомендуємо враховувати при розробці індивідуального підходу до лікувально-профілактичних заходів.