РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕНЯ УСПІШНОСТІ ВИПРОБУВАЛЬНИХ ЛАБОРАТОРІЙ

Abstract

Стаття присвячена висвітленню питання дотримання вимог міжнародних стандартів випробувальними лабораторіями, зокрема у криміналістичних центрах МВС. Досліджено поняття ризику та системи управління ризиками в окремих нормативних актах. Встановлено, що розуміння основних понять різняться, оскільки ризик- менеджмент є багатоаспектним явищем. Проаналізовано i встановлено схожість та відмінність у визначеннях даних понять. Доведено, що ризик існує в будь-якій діяльності людини, організації, установи. Відповідно, керування ризиками повинно бути складовою частиною будь-якої системи управління, яка буде полягатиме в їх ідентифікації, оцінці, аналізі, а також у виборі методів мінімізації їх наслідків. Оскільки діяльність випробувальних лабораторій Експертної служби МВС регламентується вимогами ДСТУ EN ISO/IEC 17025, то проведено аналіз впливу окремих ризиків на достовірність результатів дослідження. Розглянуто особливості проведення моніторингу достовірності результатів дослідження. Доведено, що при плануванні подальшої діяльності необхідно враховувати, що дії щодо ризиків та можливостей повинні бути пропорційними потенційному впливу на достовірність результатів дослідження. Серед основних аспектів, які мають бути враховані, це ціль і стратегія лабораторії. Розглянуто основні принципи, яких потрібно дотримуватися при формуванні системи ризик-менеджменту. Зазначено, що стандарт ДСТУ IEC/ISO 31010:2013 визначає основні переваги від провадження загального оцінювання ризику. Також наведено методи оцінювання ризику. Встановлено, що ризик для кожної лабораторії є індивідуальним, відповідно, використання однакових методів оцінювання ризику чи створення універсальної системи ризик-менеджменту для всіх лабораторій неможливе. Узагальнено, що функціонування ризик-менеджменту в лабораторіях є надзвичайно важливим, але малодослідженим.