{"title":"КОНЦЕПЦІЯ АНОМІЇ В КРИМІНОЛОГІЇ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ","authors":"С. Ф. Денисов, О. Л. Тимчук","doi":"10.33766/2524-0323.100.74-85","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У концепції Е. Дюркгайма аномія означає такий стан суспільства, при якому стара ієрархія цінностей зруйнована, а нова не виникла або не може закріпитися. Тобто аномія виникає тоді, коли в певній сфері суспільного життя немає загальноприйнятих стандартів, які б регулювали поведінку індивідів. Аномія як прояв соціальної дезорганізації є джерелом злочинності, самогубств та інших девіацій. Наголошено на тому, що саме теорія Е. Дюркгайма заклала основу для вивчення феномену аномії. Подальший розвиток концепції аномії пов'язаний з американським соціологом Р. Мертоном. На відміну від Е. Дюркгайма, Р. Мертон розглядав аномію як результат конфлікту між «культурою» і «соціальними структурами». Аномія виражає такий розпад у культурній структурі, коли існує гостре розходження між культурними нормами та соціально схваленими можливостями людей, як членів певних груп, діяти згідно з цими культурними нормами. Прихильники інституціональної теорії аномії висунули гіпотезу, згідно з якою надмірний акцент на економічних цілях, сукупно з девальвацією неекономічних інститутів в суспільстві, призводить до зростання злочинності. У статті проаналізована специфіка аномії в перехідних суспільствах, включаючи Україну. Охарактеризовані емпіричні індикатори аномії в сучасному світі. Наголошено на тому, що найбільш важливими індикаторами соціальної аномії в її дюркгаймівській версії є умисні вбивства, самогубства та корупція. Індекс умисних вбивств та індекс самогубств у сукупності складає індекс насильства, який характеризує масштаби соціальної патології. За індексом насильства найгірша у світі ситуація фіксується в Лесото, ПАР та Гайані. Мінімальна соціальна патологія в трьох державах Азії – це в Індонезії, Йорданії та Брунеї. Найнижча корупція – у західних державах та окремих країнах Східної та Південно-Східної Азії, а найвища – у деяких мусульманських та африканських. Ситуація в Україні є складною як за індексом насильства, так і за індексом корупції. \n ","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.100.74-85","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У концепції Е. Дюркгайма аномія означає такий стан суспільства, при якому стара ієрархія цінностей зруйнована, а нова не виникла або не може закріпитися. Тобто аномія виникає тоді, коли в певній сфері суспільного життя немає загальноприйнятих стандартів, які б регулювали поведінку індивідів. Аномія як прояв соціальної дезорганізації є джерелом злочинності, самогубств та інших девіацій. Наголошено на тому, що саме теорія Е. Дюркгайма заклала основу для вивчення феномену аномії. Подальший розвиток концепції аномії пов'язаний з американським соціологом Р. Мертоном. На відміну від Е. Дюркгайма, Р. Мертон розглядав аномію як результат конфлікту між «культурою» і «соціальними структурами». Аномія виражає такий розпад у культурній структурі, коли існує гостре розходження між культурними нормами та соціально схваленими можливостями людей, як членів певних груп, діяти згідно з цими культурними нормами. Прихильники інституціональної теорії аномії висунули гіпотезу, згідно з якою надмірний акцент на економічних цілях, сукупно з девальвацією неекономічних інститутів в суспільстві, призводить до зростання злочинності. У статті проаналізована специфіка аномії в перехідних суспільствах, включаючи Україну. Охарактеризовані емпіричні індикатори аномії в сучасному світі. Наголошено на тому, що найбільш важливими індикаторами соціальної аномії в її дюркгаймівській версії є умисні вбивства, самогубства та корупція. Індекс умисних вбивств та індекс самогубств у сукупності складає індекс насильства, який характеризує масштаби соціальної патології. За індексом насильства найгірша у світі ситуація фіксується в Лесото, ПАР та Гайані. Мінімальна соціальна патологія в трьох державах Азії – це в Індонезії, Йорданії та Брунеї. Найнижча корупція – у західних державах та окремих країнах Східної та Південно-Східної Азії, а найвища – у деяких мусульманських та африканських. Ситуація в Україні є складною як за індексом насильства, так і за індексом корупції.