{"title":"СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ВОКАЛУ У КОЛЕДЖАХ КНР","authors":"Ян Цзяін, O. O. Матвєєва","doi":"10.34142/2312-1548.2022.58.09","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розкрито сучасні підходи до навчання вокалу у коледжах КНР. Показано, що у XX ст. співаки здобували освіту в університетах Китаю, де існували музичні факультети й здебільшого навчання співу було спрямоване на вміння володіти особливостями національної співочої школи. Зараз дисципліна «Вокал» входить до програми навчання у коледжах та університетах КНР, де відбувається підготовка вчителів музики для загальноосвітніх шкіл. Проаналізовано низка наукових праць китайських вчених: Ван Веньхуей (王文汇), Лі Сінь (李 欣), Лі Цзінь (李 晋), Чжан Сіньхуань (张馨幻), Чжен Цюфан (郑秋芳), Чен Леянг (陈乐洋), Чень Цзе (陈 洁), Хоу Сяохан (侯箫涵), Ши Лін (史丽娜), Ян Цзінь (杨 瑾), та ін. Показано, що вокальна підготовка вчителів музичного мистецтва має низку недоліків: навчальна програма з вокалу є єдиною, цілі навчанні є не визначеними, є недостатність матеріальної бази та кваліфікації викладачів. Доведено, що науковці пропонують різні стратегії та методи удосконалення навчання вокалу у коледжах КНР, якими є: стратегії для досягнення емоційної стимуляції та ефективного керівництва у викладанні вокалу, які поєднують (знання з історії розвитку вокальної музики з точки зору художнього вираження людських емоцій, розкриття внутрішнього світу людини, подій та обставин; вміння викладачів, що мають не лише навчати базових навичок, а й постійно покращувати естетичне сприйняття студентів та збагачувати їхню музичну уяву, яка змушує студентів відчувати вокальні емоції, яскраво відображати їх, і досягати вокальної артистичної кульмінації); стратегії залучення батьків до надання знань з особливостей голосу у перехідний період (підтримка здорового стану душі та тіла підлітків, спрямування їх до участі у спортивних змаганнях, надання знань з фізіології та психології тощо). Показано, що у зміст підготовки учителів музичного мистецтва китайські науковці пропонують додавати знання зі структури голосу, засвоювати правильні навички звуковидобування, застосовувати метод «емоційного виконання», щоб долати перешкоди виконання та покращувати навички. Доведено, що підгрунтям навчання вокалу є не тільки наявність вокальних даних, а також і загальних музичних здібностей: гарного слуху, почуття ритму, музичної пам’яті.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"1","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.58.09","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
Abstract
У статті розкрито сучасні підходи до навчання вокалу у коледжах КНР. Показано, що у XX ст. співаки здобували освіту в університетах Китаю, де існували музичні факультети й здебільшого навчання співу було спрямоване на вміння володіти особливостями національної співочої школи. Зараз дисципліна «Вокал» входить до програми навчання у коледжах та університетах КНР, де відбувається підготовка вчителів музики для загальноосвітніх шкіл. Проаналізовано низка наукових праць китайських вчених: Ван Веньхуей (王文汇), Лі Сінь (李 欣), Лі Цзінь (李 晋), Чжан Сіньхуань (张馨幻), Чжен Цюфан (郑秋芳), Чен Леянг (陈乐洋), Чень Цзе (陈 洁), Хоу Сяохан (侯箫涵), Ши Лін (史丽娜), Ян Цзінь (杨 瑾), та ін. Показано, що вокальна підготовка вчителів музичного мистецтва має низку недоліків: навчальна програма з вокалу є єдиною, цілі навчанні є не визначеними, є недостатність матеріальної бази та кваліфікації викладачів. Доведено, що науковці пропонують різні стратегії та методи удосконалення навчання вокалу у коледжах КНР, якими є: стратегії для досягнення емоційної стимуляції та ефективного керівництва у викладанні вокалу, які поєднують (знання з історії розвитку вокальної музики з точки зору художнього вираження людських емоцій, розкриття внутрішнього світу людини, подій та обставин; вміння викладачів, що мають не лише навчати базових навичок, а й постійно покращувати естетичне сприйняття студентів та збагачувати їхню музичну уяву, яка змушує студентів відчувати вокальні емоції, яскраво відображати їх, і досягати вокальної артистичної кульмінації); стратегії залучення батьків до надання знань з особливостей голосу у перехідний період (підтримка здорового стану душі та тіла підлітків, спрямування їх до участі у спортивних змаганнях, надання знань з фізіології та психології тощо). Показано, що у зміст підготовки учителів музичного мистецтва китайські науковці пропонують додавати знання зі структури голосу, засвоювати правильні навички звуковидобування, застосовувати метод «емоційного виконання», щоб долати перешкоди виконання та покращувати навички. Доведено, що підгрунтям навчання вокалу є не тільки наявність вокальних даних, а також і загальних музичних здібностей: гарного слуху, почуття ритму, музичної пам’яті.