SOME FORMS OF RECEPTION OF CICERO IN THE TEXTBOOK ON ELOQUENCE “THE MOHYLA SPEAKER” (1636)

Abstract

У статті проаналізовано деякі форми рецепції Марка Туллія Цицерона у найбільш ранньому підручнику з риторики Києво-Могилянській академії — «Orator Mohileanus» (1636) Йосипа Кононовича-Горбацького. Автор вітчизняного курсу різними способами вказує, що будує свій курс на вченні батька красномовства, якого вважає «нашим». Цицерон для київського викладача — безумовний авторитет, не лише як оратор і вчитель красномовства, але і як політик та особистість. Однак до спадщини класика автор української риторики ставиться критично. Натрапляємо як на захист римського оратора від можливих опонентів, так і на елементи дискусії з римським корифеєм. Трактат «Про поділ риторики», який приписують Цицерону, Йосип Кононович-Горбацький вважає зразком, як можна коротко викласти риторичне вчення початківцям, у його випадку — студентам, яких він іменує «Цицероновими кандидатами». Римський корифей у вітчизняному підручнику нерідко йде в парі з іншими авторами, найчастіше — із Квінтиліаном. Підручник «Могилянський оратор» багатий на визначення, з боку форми демонструє велику різноманітність. В українському посібнику широко вживається термінологія Цицерона, хоч вона і не до кінця вироблена, а подекуди суперечлива. Йосип Кононович-Горбацький використовує різні способи коментування: пояснення терміна Цицерона, роз’яснення думки тощо. Інколи український автор не впевнений, що добре розуміє римського оратора. В українській риториці багато прикладів із Цицерона. Цитування здійснюється у кількох формах: цитується кілька фрагментів із творів Цицерона, які немовби доповнюють один одного, один фрагмент або лише початок.