РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ПЕДАГОГА

Abstract

Розкрито значення розвитку резильєнтності педагога в умовах війни як особистісної компетентності, що визначає відносно стійку здатність особистості до усвідомленої саморегуляції у різноманітних життєвих обставинах. Автор акцентує на взаємозв’язку розвитку комунікативної компетентності педагога й резильєнтності. Презентовано результати констатувального та формувального експериментів з розвитку комунікативного компоненту психологічної готовності вчителя НУШ до професійної діяльності. Окреслено подальші напрями наукового пошуку.