Володимир Олександрович Шапринський, Євген Володимирович Шапринський, А. В. Верба, В. А. Коробко, В. Ф. Білощицький, С. С. Стукан, Д. В. Міхурінський
{"title":"Аналіз лікування ускладнених дивертикулів дистальних відділів шлунково-кишкового тракту","authors":"Володимир Олександрович Шапринський, Євген Володимирович Шапринський, А. В. Верба, В. А. Коробко, В. Ф. Білощицький, С. С. Стукан, Д. В. Міхурінський","doi":"10.11603/2414-4533.2021.4.12716","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета роботи: проаналізувати досвід лікування хворих з ускладненими дивертикулами товстої кишки, в тому числі з використанням лапароскопії і ендоскопічної техніки для удосконалення та вибору належної діагностично-лікувальної тактики при даній патології. \nМатеріали і методи. Проведено аналіз результатів лікування 121 хворого за період з 2008 до 2021 р. госпіталізованих ургентно при ускладненнях дивертикулярної хвороби, які виникли: товстокишкова кровотеча – у 60 хворих, дивертикуліт – у 9, перфорація дивертикула – у 19, дивертикулярний інфільтрат – у 18, а у 15 хворих було поєднання: дивертикуліт та дивертикулярний абсцес – у 6, дивертикуліт та перитоніт – у 4, дивертикуліт із динамічною кишковою непрохідністю – у 5. Хворим застосовували стандартний діагностично-лікувальний алгоритм. \nРезультати досліджень та їх обговорення. В групі хворих із клінікою товстокишкової кровотечі (60) при неефективності гемостатичної терапії у 7 пацієнтів в ургентному порядку було виконано резекцію ураженого сегмента товстої кишки з кровоточивими дивертикулами в об’ємі лівобічної геміколектомії (6) та резекції сигмоподібної кишки (1) з формуванням анастомозу “кінець в кінець”. У групі хворих із запальними ускладненнями дивертикулярної хвороби неперфоративного генезу (42) розпочинали консерватине загальне та місцеве лікування. Прооперовано 6 хворих, у яких спостерігали прогресування інфільтрату та абсцедування: резекція сегмента товстої кишки з дивертикулярним абсцесом із виведенням кінцевої стоми. В групі з перфоративним дивертикулітом (19) всі хворі були в ургентному порядку прооперовані. Післяопераційної летальності не спостерігали. У хворих, яким застосовували лапароскопічні методи діагностики та лікування, післяопераційних ускладнень з боку післяопераційної рани не спостерігали. \nТаким чином, найпоширенішими ускладненнями дивертикулярної хвороби є запальні ускладнення та кровотеча, лікування яких переважно консервативне. Лікувальна тактика при запальних ускладненнях дивертикулів диференційована: спочатку консервативна з місцевою протизапальною терапією, а при ускладненні перфорацією – хірургічна з можливим застосуванням малоінвазивних лапароскопічних методів лікування.","PeriodicalId":411721,"journal":{"name":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-02-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"1","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12716","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
Abstract
Мета роботи: проаналізувати досвід лікування хворих з ускладненими дивертикулами товстої кишки, в тому числі з використанням лапароскопії і ендоскопічної техніки для удосконалення та вибору належної діагностично-лікувальної тактики при даній патології.
Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів лікування 121 хворого за період з 2008 до 2021 р. госпіталізованих ургентно при ускладненнях дивертикулярної хвороби, які виникли: товстокишкова кровотеча – у 60 хворих, дивертикуліт – у 9, перфорація дивертикула – у 19, дивертикулярний інфільтрат – у 18, а у 15 хворих було поєднання: дивертикуліт та дивертикулярний абсцес – у 6, дивертикуліт та перитоніт – у 4, дивертикуліт із динамічною кишковою непрохідністю – у 5. Хворим застосовували стандартний діагностично-лікувальний алгоритм.
Результати досліджень та їх обговорення. В групі хворих із клінікою товстокишкової кровотечі (60) при неефективності гемостатичної терапії у 7 пацієнтів в ургентному порядку було виконано резекцію ураженого сегмента товстої кишки з кровоточивими дивертикулами в об’ємі лівобічної геміколектомії (6) та резекції сигмоподібної кишки (1) з формуванням анастомозу “кінець в кінець”. У групі хворих із запальними ускладненнями дивертикулярної хвороби неперфоративного генезу (42) розпочинали консерватине загальне та місцеве лікування. Прооперовано 6 хворих, у яких спостерігали прогресування інфільтрату та абсцедування: резекція сегмента товстої кишки з дивертикулярним абсцесом із виведенням кінцевої стоми. В групі з перфоративним дивертикулітом (19) всі хворі були в ургентному порядку прооперовані. Післяопераційної летальності не спостерігали. У хворих, яким застосовували лапароскопічні методи діагностики та лікування, післяопераційних ускладнень з боку післяопераційної рани не спостерігали.
Таким чином, найпоширенішими ускладненнями дивертикулярної хвороби є запальні ускладнення та кровотеча, лікування яких переважно консервативне. Лікувальна тактика при запальних ускладненнях дивертикулів диференційована: спочатку консервативна з місцевою протизапальною терапією, а при ускладненні перфорацією – хірургічна з можливим застосуванням малоінвазивних лапароскопічних методів лікування.