ПОШИРЕНІСТЬ ЗУБОЩЕЛЕПНИХ АНОМАЛІЙ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Abstract

Мета дослідження. Вивчення поширеності зубощелепних аномалій у дітей від народження до шести років з урахуванням морфофункціональних змін у розвитку зубощелепної системи. Методи дослідження. Проведено обстеження 126 дітей дошкільного віку у місті Ужгороді за віковими ознаками, з урахуванням функціонально-морфологічних особливостей розвитку зубощелепної системи. При вивченні зубощелепних аномалій у дітей дошкільного віку ми враховували три періоди їх розвитку: формування тимчасового прикусу (від восьми місяців до трьох років) -1 гр.; період відносної фізіологічної стабільності (від трьох років та одного місяця до чотирьох років та шести місяців) – 2 гр.; період, що передує зміні зубів (від чотирьох років і семи місяців до шести років) – 3 гр. Огляд щелепно-лицевої області проводився з урахуванням положення голови дитини, стану тім'ячка та кісток черепа. Визначали відповідність числа зубів біологічному віку дитини, послідовність та парність прорізування зубів, висоту прикусу та співвідношення щелеп, анатомічну форму зубів, зубного ряду, слизової оболонки порожнини рота, розміри та положення язика, присінка порожнини рота та вуздечки губ. Результати, зведені в таблицю Microsoft Excel/ електронну таблицю google, експортовано до ліцензованого програмного забезпечення для операційної системи Windows та стандартного програмного пакету Statsoft. Inc STATISTICA 6.0 2300 East 14th Street Tulsa, ОК 74104 США та проведено статистичний аналіз. Наукова новизна. Вивчення поширеності зубощелепних аномалій у дітей дошкільного віку з урахуванням вікових груп представляє особливу важливість для планування профілактичних заходів, надання лікувально-профілактичної, ортодонтичної допомоги, проведення спільної диспансерної роботи з лікарями- педіатрами, здійснення оздоровчих заходів. Висновки. Таким чином, отримані результати показали, що поширеність зубощелепних аномалій серед дітей дошкільного віку становить 77,7±1,8 %, а дані з урахуванням морфо-функціональних порушень 1-го, 2-го, 3-го періодів розвитку дитини в залежності від статі та віку можуть бути використані для моніторингу поширеності цих аномалій, розробки оздоровчих, диспансерних та профілактичних заходів, а також планування лікувальних та профілактичних заходів і контролю за ними.