{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ КИТАЮ І ПЕРСПЕКТИВИ ЕКСПОРТУ УКРАЇНИ ДО КНР","authors":"Tamara Ostashko","doi":"10.32750/2018-0104","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Аналіз структури торговельних потоків між Україною і Китаєм показав, що найбільш ймовірним сценарієм розвитку торгівлі в рамках ініціативи уряду КНР «Один пояс та один шлях» може стати підсилення сировинної орієнтації експорту і посилення імпортозалежності України від китайських промислових товарів. Ймовірність такого сценарію підсилюється з огляду на несиметричність тарифних режимів України та Китаю, що створює нерівні умови у взаємній торгівлі, більш вигідні для Китаю. Специфіка торговельного режиму Китаю полягає у домінуючій ролі держави при формуванні політики щодо імпорту і зумовлює особливу роль міжурядових домовленостей. На сучасному етапі основними напрямами державної політики розвитку сільськогосподарського експорту України в Китай є просування експорту кукурудзи відповідно до кредитної угоди 2012 р. між Державною продовольчо-зерновою корпорацією України та Експортно-імпортним банком Китаю та експорту соєвих бобів з огляду на можливість заміщення США на імпортному ринку сої, яка відкрилася у зв‘язку із торговельними суперечками між США та Китаєм у 2017-2018 рр. Негативні тенденції у взаємній торгівлі зумовлюють також необхідність активної державної політики просування на ринки Китаю товарів переробної промисловості України, насамперед харчової, та приладобудування, які мають попит на ринках КНР.","PeriodicalId":185807,"journal":{"name":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2018-10-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32750/2018-0104","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Аналіз структури торговельних потоків між Україною і Китаєм показав, що найбільш ймовірним сценарієм розвитку торгівлі в рамках ініціативи уряду КНР «Один пояс та один шлях» може стати підсилення сировинної орієнтації експорту і посилення імпортозалежності України від китайських промислових товарів. Ймовірність такого сценарію підсилюється з огляду на несиметричність тарифних режимів України та Китаю, що створює нерівні умови у взаємній торгівлі, більш вигідні для Китаю. Специфіка торговельного режиму Китаю полягає у домінуючій ролі держави при формуванні політики щодо імпорту і зумовлює особливу роль міжурядових домовленостей. На сучасному етапі основними напрямами державної політики розвитку сільськогосподарського експорту України в Китай є просування експорту кукурудзи відповідно до кредитної угоди 2012 р. між Державною продовольчо-зерновою корпорацією України та Експортно-імпортним банком Китаю та експорту соєвих бобів з огляду на можливість заміщення США на імпортному ринку сої, яка відкрилася у зв‘язку із торговельними суперечками між США та Китаєм у 2017-2018 рр. Негативні тенденції у взаємній торгівлі зумовлюють також необхідність активної державної політики просування на ринки Китаю товарів переробної промисловості України, насамперед харчової, та приладобудування, які мають попит на ринках КНР.