{"title":"Проблема визначеності адміністративно-правового статусу центральних державних архівів України","authors":"А. В. Хромов","doi":"10.33766/2524-0323.101.196-205","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті порушено питання про те, що в умовах воєнної агресії росії проти України та правового режиму воєнного стану в державі вкрай важливим є забезпечення належного урядування та ефективного адміністрування роботи державних інституцій. Особливо актуальним це є для системи центральних державних архівів, які поєднують у собі функціонал культурних інституцій, органів влади та архівних установ. Для дослідження адміністративно-правового статусу центральних державних архівів, визначення проблемних питань їх належного адміністрування та шляхів розвитку в статті використано загальні наукові та спеціально-юридичні методи: описання та аналізу, хронологічний (історичний), порівняльно-правовий, формально-юридичний та логіко-юридичний.У статті вказано, що система державних архівів України станом на початок 2023 року включає майже півсотні крупних центральних, обласних та галузевих державних архівів, а також сотні архівних відділів районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, наукових установ тощо. Оптимізація системи центральних державних архівів з 9 до 7 установ була зумовлена викликами воєнного часу, скороченням фінансування державного сектору в цілому та архівної галузі зокрема. Підготовка до затвердження положень новоутворених центральних державних архівів вчергове виділило наявність колізій права у сфері організації роботи персоналу центральних держархівів та вказало на відсутність правової визначеності організаційно-правової форми цих інституцій. Встановлено, що після ухвалення в 2015 році Закону України «Про державну службу» не було забезпечено приведення у відповідність до національних законодавчих новел нормативно-правових актів архівного законодавства, що спричинило появу колізійних норм та невизначеності в адміністративно-правовому статусі центральних державних архівів України. Констатовано, що колізію між нормами двох спеціальних законів, що регулюють функціонування архівів та державної служби відповідно, доцільно усунути, внісши зміни до підзаконних актів у галузі архівної справи.","PeriodicalId":221503,"journal":{"name":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","volume":"53 4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33766/2524-0323.101.196-205","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті порушено питання про те, що в умовах воєнної агресії росії проти України та правового режиму воєнного стану в державі вкрай важливим є забезпечення належного урядування та ефективного адміністрування роботи державних інституцій. Особливо актуальним це є для системи центральних державних архівів, які поєднують у собі функціонал культурних інституцій, органів влади та архівних установ. Для дослідження адміністративно-правового статусу центральних державних архівів, визначення проблемних питань їх належного адміністрування та шляхів розвитку в статті використано загальні наукові та спеціально-юридичні методи: описання та аналізу, хронологічний (історичний), порівняльно-правовий, формально-юридичний та логіко-юридичний.У статті вказано, що система державних архівів України станом на початок 2023 року включає майже півсотні крупних центральних, обласних та галузевих державних архівів, а також сотні архівних відділів районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, наукових установ тощо. Оптимізація системи центральних державних архівів з 9 до 7 установ була зумовлена викликами воєнного часу, скороченням фінансування державного сектору в цілому та архівної галузі зокрема. Підготовка до затвердження положень новоутворених центральних державних архівів вчергове виділило наявність колізій права у сфері організації роботи персоналу центральних держархівів та вказало на відсутність правової визначеності організаційно-правової форми цих інституцій. Встановлено, що після ухвалення в 2015 році Закону України «Про державну службу» не було забезпечено приведення у відповідність до національних законодавчих новел нормативно-правових актів архівного законодавства, що спричинило появу колізійних норм та невизначеності в адміністративно-правовому статусі центральних державних архівів України. Констатовано, що колізію між нормами двох спеціальних законів, що регулюють функціонування архівів та державної служби відповідно, доцільно усунути, внісши зміни до підзаконних актів у галузі архівної справи.