{"title":"Motivational structure of the official hipponymicon of the English language","authors":"N. Alekseeva","doi":"10.18524/2410-3373.2018.21.155178","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Анотація. У статті пропонуємо специфічну саме для гіппонімікону мотиваційну класифікацію. Останнім часом виникла потреба дослідження мотивації зоонімів, зокрема гіппонімів, адже, гіппоніми складають абсолютну більшість зоонімікону англійської мови, так як кінь є невід’ємною складовою культури Англії та США. Звідси випливає, що дослідження мотивації гіппонімів є шляхом до пізнання особливостей їх творення, соціальних, історичних та культурних фактів об’єктивної дійсності, покладених в основу номінації. Так, метою дослідження є визначення особливостей мотивації гіппонімів та їх системний опис. Об’єктом дослідження є офіційні власні назви на позначення коней в англійській мові. Предметом дослідження є мотиваційні особливості гіппонімів. Матеріалом дослідження є 120 гіппонімів англійської мови, обраних зі списків переможців кінних перегонів Англії та США методом суцільної вибірки. Використовувалися також приклади, розміщені на англомовних сайтах в мережі Інтернет. Під час дослідження було використано описовий метод та метод мотиваційного аналізу. У результаті розвідки гіппоніми були розподілені на 13 класів, з огляду на природу їх мотивованості. Кількісні покажчики аналізу обраних гіппонімів наявно демонструють превалювання трьох типів мотивації: номінальної, патронімічної та асоціативної, що й відображають три основні універсалії, покладені в основу мотивування офіційних гіппонімів: довільність підбору імені, відсутність національного ряду імен та типових гіппооснов; наслідування давньої традиції іменування, концентрація у назві історії походження тварини; індивідуальність процесу підбору імені, лексичне різноманіття гіппонімів, необмеженість ресурсів для номінації. У процесі аналізу були також окреслені диференційні відмінності щодо мотивування гіппонімів у порівнянні з іншими розрядами онімів, виявлена їх лінгвістична природа.","PeriodicalId":408423,"journal":{"name":"Opera in onomastica","volume":"175 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2019-01-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Opera in onomastica","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.18524/2410-3373.2018.21.155178","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Анотація. У статті пропонуємо специфічну саме для гіппонімікону мотиваційну класифікацію. Останнім часом виникла потреба дослідження мотивації зоонімів, зокрема гіппонімів, адже, гіппоніми складають абсолютну більшість зоонімікону англійської мови, так як кінь є невід’ємною складовою культури Англії та США. Звідси випливає, що дослідження мотивації гіппонімів є шляхом до пізнання особливостей їх творення, соціальних, історичних та культурних фактів об’єктивної дійсності, покладених в основу номінації. Так, метою дослідження є визначення особливостей мотивації гіппонімів та їх системний опис. Об’єктом дослідження є офіційні власні назви на позначення коней в англійській мові. Предметом дослідження є мотиваційні особливості гіппонімів. Матеріалом дослідження є 120 гіппонімів англійської мови, обраних зі списків переможців кінних перегонів Англії та США методом суцільної вибірки. Використовувалися також приклади, розміщені на англомовних сайтах в мережі Інтернет. Під час дослідження було використано описовий метод та метод мотиваційного аналізу. У результаті розвідки гіппоніми були розподілені на 13 класів, з огляду на природу їх мотивованості. Кількісні покажчики аналізу обраних гіппонімів наявно демонструють превалювання трьох типів мотивації: номінальної, патронімічної та асоціативної, що й відображають три основні універсалії, покладені в основу мотивування офіційних гіппонімів: довільність підбору імені, відсутність національного ряду імен та типових гіппооснов; наслідування давньої традиції іменування, концентрація у назві історії походження тварини; індивідуальність процесу підбору імені, лексичне різноманіття гіппонімів, необмеженість ресурсів для номінації. У процесі аналізу були також окреслені диференційні відмінності щодо мотивування гіппонімів у порівнянні з іншими розрядами онімів, виявлена їх лінгвістична природа.