{"title":"ДЕВІАЦІЇ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬНОГО МОВЛЕННЯ: ОБСЦЕННА ЛЕКСИКА (НА МАТЕРІАЛІ БЛОГІВ НА «ЦЕНЗОР.НЕТ»)","authors":"Володимир Барчук","doi":"10.31471/2304-7402-2022-17(65)-34-46","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета. Стаття присвячена дослідженню особливостей сучасного українського суспільного мовлення на матеріалі текстів блогерів інтернет-видання «Цензор.нет». Об’єктом аналізу є девіації у публіцистичних текстах, зокрема зумовленість та особливості використання обсценної лексики. Традиційно мовні девіації розглядають як комунікативну невдачу чи помилку. У праці визначено новий аспект інтерпретації девіацій як засобу досягнення комунікативної мети, реалізації інтенції адресанта, розкриття змісту та емоційно-оцінного спрямування дискурсу. Обґрунтовано підстави використання обсценної лексики в публічному мовленні, оцінено її доречність, функціональні межі та етнічні особливості вживання. Визначено перспективи та завдання розвитку українського суспільного публічного мовлення.\nДослідницька методика. Ключовим методом дослідження є описовий. Водночас використано порівняльно-типологічний аналіз денотативно-конотативного, емоційно-оцінного, культурно-етичного значення обсценних лексем та їхнього функціонального статусу. Контекстуальний аналіз дозволив встановити тло та зумовленість функціонально-семантичного навантаження умисних девіацій як текстотвірних засобів.\nРезультати. Дослідження мови блогерів виявило, що мовні девіації є типовою ознакою текстів сучасного медіапростору. Встановлено, що частина девіацій є наслідком динамічности інформаційного поля, зумовлена лакунами у формуванні мовної особистости, а також низьким рівнем вимог до мовної культури. З іншого боку, частина мовних, перш за все лексичних, девіацій є свідомим вибором авторів, зокрема використання обсценних слів. Вказано на рівень стилістичної маркованости обсценної лексики, яку автори використовують прямо, евфемізуючи чи представляючи її вже як жаргонно-сленгову. Визначено доречність використання девіантної лексики з погляду перспективи розвитку українського суспільного мовлення.\nНаукова новизна. Обґрунтовано авторську концепцію лексичних девіацій як засобу досягнення комунікативної мети, запропоновано модель опису обсценної лексики у суспільному мовленні на основі цілісного аналізу тексту, його комунікативно-прагматичних особливостей, зумовлености появи мовних девіацій.\nПрактичне значення. Матеріал дослідження може слугувати для опрацювання стилістично маркованих компонентів авторського дискурсу в межах курсу лінгвоаналізу тексту. Висновки та узагальнення сприятимуть опрацюванню засад розвитку і суспільного мовлення, і української мовної особистості.\n ","PeriodicalId":338851,"journal":{"name":"PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-34-46","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета. Стаття присвячена дослідженню особливостей сучасного українського суспільного мовлення на матеріалі текстів блогерів інтернет-видання «Цензор.нет». Об’єктом аналізу є девіації у публіцистичних текстах, зокрема зумовленість та особливості використання обсценної лексики. Традиційно мовні девіації розглядають як комунікативну невдачу чи помилку. У праці визначено новий аспект інтерпретації девіацій як засобу досягнення комунікативної мети, реалізації інтенції адресанта, розкриття змісту та емоційно-оцінного спрямування дискурсу. Обґрунтовано підстави використання обсценної лексики в публічному мовленні, оцінено її доречність, функціональні межі та етнічні особливості вживання. Визначено перспективи та завдання розвитку українського суспільного публічного мовлення.
Дослідницька методика. Ключовим методом дослідження є описовий. Водночас використано порівняльно-типологічний аналіз денотативно-конотативного, емоційно-оцінного, культурно-етичного значення обсценних лексем та їхнього функціонального статусу. Контекстуальний аналіз дозволив встановити тло та зумовленість функціонально-семантичного навантаження умисних девіацій як текстотвірних засобів.
Результати. Дослідження мови блогерів виявило, що мовні девіації є типовою ознакою текстів сучасного медіапростору. Встановлено, що частина девіацій є наслідком динамічности інформаційного поля, зумовлена лакунами у формуванні мовної особистости, а також низьким рівнем вимог до мовної культури. З іншого боку, частина мовних, перш за все лексичних, девіацій є свідомим вибором авторів, зокрема використання обсценних слів. Вказано на рівень стилістичної маркованости обсценної лексики, яку автори використовують прямо, евфемізуючи чи представляючи її вже як жаргонно-сленгову. Визначено доречність використання девіантної лексики з погляду перспективи розвитку українського суспільного мовлення.
Наукова новизна. Обґрунтовано авторську концепцію лексичних девіацій як засобу досягнення комунікативної мети, запропоновано модель опису обсценної лексики у суспільному мовленні на основі цілісного аналізу тексту, його комунікативно-прагматичних особливостей, зумовлености появи мовних девіацій.
Практичне значення. Матеріал дослідження може слугувати для опрацювання стилістично маркованих компонентів авторського дискурсу в межах курсу лінгвоаналізу тексту. Висновки та узагальнення сприятимуть опрацюванню засад розвитку і суспільного мовлення, і української мовної особистості.