{"title":"Моделювання як шлях продуктивного засвоєння знань","authors":"С. В. Литвин","doi":"10.33296/2707-0255-13(25)-16","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"В статті розглянуто актуальна на сьогодення тема щодо представлення навчального матеріалу, а саме моделюванню яке, в свою чергу виступає як шлях продуктивного засвоєння знань. Приведено класифікацію видів моделей, за допомогою яких можливо надавати інформацію. Розглянуто поняття візуального інформаційного поля, як форми подання інформації, яка сприймається суб'єктом через зоровий (візуальний) канал і яку можна помістити в поле зору людини для безпосереднього сприйняття. \nВажливою проблемою при переході до нової системи освіти є проблема відбору, структурування та моделювання змісту навчального матеріалу, надання йому чіткості та логічного обґрунтування, а також створення на цій основі моделей представлення знань та умінь, які дозволять найбільш продуктивно засвоювати навчальний матеріал. \nУ сучасному суспільстві широке поширення набуло поняття моделі, яке висловлює відносини між об'єктами А і В. З гносеологічної точки зору модель є інформаційним заступником-замінником оригіналу та має цільовий характер, тому що модельна відповідність опосередкована певною метою і різним цілям відповідно будуть належать різні моделі. \n \nМодель виконує такі гносеологічні функції: 1) модель може нести інформацію про оригінал, опосередковану модельним відображенням; 2) в силу своїх специфічних властивостей, відмінних від властивостей оригіналу, модель дозволяє одержувати додаткову інформацію, розширювати інформаційний простір; 3) внаслідок модельної відповідності додаткова інформація про моделі може переноситися на оригінал, тим самим розширюючи знання про нього; 4) модель більш зручна для пізнання, тобто володіє наочністю, видимістю, доступністю, легкістю оперування, більше, ніж оригінал. \nЦі важливі якості моделі обумовили її широке застосування в різних областях пізнання і практики і привели до появи моделювання як шляху продуктивного засвоєння знань. \nУ загальному вигляді моделювання можна представити як процес пізнання, що складається з трьох послідовних етапів дій: I етап - побудова моделі для оригіналу, II етап - дослідження моделі, III етап - перенесення інформації про моделі на оригінал або її інтерпретація на оригіналі.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-13(25)-16","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
В статті розглянуто актуальна на сьогодення тема щодо представлення навчального матеріалу, а саме моделюванню яке, в свою чергу виступає як шлях продуктивного засвоєння знань. Приведено класифікацію видів моделей, за допомогою яких можливо надавати інформацію. Розглянуто поняття візуального інформаційного поля, як форми подання інформації, яка сприймається суб'єктом через зоровий (візуальний) канал і яку можна помістити в поле зору людини для безпосереднього сприйняття.
Важливою проблемою при переході до нової системи освіти є проблема відбору, структурування та моделювання змісту навчального матеріалу, надання йому чіткості та логічного обґрунтування, а також створення на цій основі моделей представлення знань та умінь, які дозволять найбільш продуктивно засвоювати навчальний матеріал.
У сучасному суспільстві широке поширення набуло поняття моделі, яке висловлює відносини між об'єктами А і В. З гносеологічної точки зору модель є інформаційним заступником-замінником оригіналу та має цільовий характер, тому що модельна відповідність опосередкована певною метою і різним цілям відповідно будуть належать різні моделі.
Модель виконує такі гносеологічні функції: 1) модель може нести інформацію про оригінал, опосередковану модельним відображенням; 2) в силу своїх специфічних властивостей, відмінних від властивостей оригіналу, модель дозволяє одержувати додаткову інформацію, розширювати інформаційний простір; 3) внаслідок модельної відповідності додаткова інформація про моделі може переноситися на оригінал, тим самим розширюючи знання про нього; 4) модель більш зручна для пізнання, тобто володіє наочністю, видимістю, доступністю, легкістю оперування, більше, ніж оригінал.
Ці важливі якості моделі обумовили її широке застосування в різних областях пізнання і практики і привели до появи моделювання як шляху продуктивного засвоєння знань.
У загальному вигляді моделювання можна представити як процес пізнання, що складається з трьох послідовних етапів дій: I етап - побудова моделі для оригіналу, II етап - дослідження моделі, III етап - перенесення інформації про моделі на оригінал або її інтерпретація на оригіналі.