{"title":"STRUCTURE AND FUNCTIONS OF FAMILY NARRATIVE IN THE NOVEL BY KATE ATKINSON «BEHIND THE SCENES AT THE MUSEUM»","authors":"N. Likhomanova","doi":"10.28925/2412-2475.2019.1411","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання функціонування та структури родинного наративу в сучасному літературному процесі. Актуальність теми демонструє обмежена кількість літературознавчих досліджень, які більшою мірою присвячені вивченню деяких типів наративів, зокрема і родинного. Це окремі жанрологічні статті, що визначають сімейний наратив передусім як формотворчу основу сімейного роману. На прикладі твору сучасної англійської письменниці Кейт Аткінсон «За лаштунками в музеї» аналізується структура родинного наративу. Зберігається традиція оповіді від першої особи («я»-нарація), що демонструє приклад розгорнутого функціонування гомодієгетичного типу наратора у тексті. Оповідачка родинної історії є і безпосередньою учасницею подій, і їх спостерігачкою, і фіксаторкою колективної пам’яті. Один із елементів наративної структури художнього простору К. Аткінсон — традиційна для родинного наративу циклічність: історія жінки / матері, яка зникає, оповідь про родинні канікули, подорож екзотичними країнами тощо. Визначено особливості втілення наративного металепсису (Ж. Женетт) як наративної гри з читачем, що є характерною ознакою родинного наративу. Проаналізовано наративний реверс, що демонструється у взаємопроникненні двох несумісних просторово-часових світів при наявній сюжетній логічності й завершеності оповіді. У наративному металепсисі роману «За лаштунками в музеї» переважають «жіночі наративні привілеї». Оповідач циклічно змінюється з гомодієгетичного на гетеродієгетичного, але увага наратора завжди фокусується на жіночих образах.","PeriodicalId":120787,"journal":{"name":"LITERARY PROCESS: methodology, names, trends","volume":"51 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"LITERARY PROCESS: methodology, names, trends","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.28925/2412-2475.2019.1411","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розглянуто питання функціонування та структури родинного наративу в сучасному літературному процесі. Актуальність теми демонструє обмежена кількість літературознавчих досліджень, які більшою мірою присвячені вивченню деяких типів наративів, зокрема і родинного. Це окремі жанрологічні статті, що визначають сімейний наратив передусім як формотворчу основу сімейного роману. На прикладі твору сучасної англійської письменниці Кейт Аткінсон «За лаштунками в музеї» аналізується структура родинного наративу. Зберігається традиція оповіді від першої особи («я»-нарація), що демонструє приклад розгорнутого функціонування гомодієгетичного типу наратора у тексті. Оповідачка родинної історії є і безпосередньою учасницею подій, і їх спостерігачкою, і фіксаторкою колективної пам’яті. Один із елементів наративної структури художнього простору К. Аткінсон — традиційна для родинного наративу циклічність: історія жінки / матері, яка зникає, оповідь про родинні канікули, подорож екзотичними країнами тощо. Визначено особливості втілення наративного металепсису (Ж. Женетт) як наративної гри з читачем, що є характерною ознакою родинного наративу. Проаналізовано наративний реверс, що демонструється у взаємопроникненні двох несумісних просторово-часових світів при наявній сюжетній логічності й завершеності оповіді. У наративному металепсисі роману «За лаштунками в музеї» переважають «жіночі наративні привілеї». Оповідач циклічно змінюється з гомодієгетичного на гетеродієгетичного, але увага наратора завжди фокусується на жіночих образах.